ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (далі - Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників; далі - СДПІ, ГУ Міндоходів відповідно), Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомленнярішення СДПІ від 13 квітня 2011 року № 0000070700 (далі - повідомленнярішення СДПІ) та рішення ДПА від 8 вересня 2011 року № 16489/6/25-0515 (далі - рішення ДПА), прийняте за результатами розгляду повторної скарги, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вчинені між позивачем та приватним підприємством (далі - ПП) «Прайд-Південь», товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агроанкорекспорт», ПП «Авант», ТОВ «Мегаінвест-Україна», ТОВ «Ніке Компанія», ТОВ «Укрфорвард», ТОВ «Франко-Транспорт», ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Жеті», ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Грінвест», ПП «Промтехресурс-АТ», ПП «Інтер-Білд», ТОВ «Агровірус», ТОВ «Агрокрок», ТОВ «Астра БП», ПП «Ріст», ПП «Аллюр-2009», ТОВ «Шторм», ПП «Одеська техпромислова група», ТОВ «Агро-Гелеос» правочини є дійсними та такими, що були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується первинними документами.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 30 листопада 2011 року закрив провадження у справі в частині вимог щодо скасування рішення ДПА.

Суди встановили, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин за 2009-2010 роки складено акт від 28 березня 2011 року № 107/40-20/7/30307207, яким зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР), у зв'язку з чим занижено податковий кредит на загальну суму 27 262 437 грн 98 коп. та, відповідно, завищено суму бюджетного відшкодування, яка підлягає зменшенню.

На підставі зазначеного акта перевірки СДПІ 13 квітня 2011 року прийняла спірне податкове повідомлення-рішення, яким до Товариства застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 639 155 грн 66 коп.

Перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві про призначення позапланової перевірки від 3 лютого 2011 року в межах кримінальної справи № 56-2659, що порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Горнер» та підробки реєстраційних документів за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 205 та частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України.

Суди першої та апеляційної інстанцій також установили реальність здійснення господарських операцій Товариством, яке мало господарські відносини та укладало контракти поставки із ПП «Прайд-Південь», ТОВ «Агроанкорекспорт», ПП «Авант», ТОВ «Мегаінвест-Україна», ТОВ «Ніке Компанія», ТОВ «Укрфорвард», ТОВ «Франко-Транспорт», ТОВ «Сібаріт ЛТД», ТОВ «Аргосейл-АТ», ТОВ «Жеті», ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Грінвест», ПП «Промтехресурс-АТ», ПП «Інтер-Білд», ТОВ «Агровірус», ТОВ «Агрокрок», ТОВ «Астра БП», ПП «Ріст», ПП «Аллюр-2009», ТОВ «Шторм», ПП «Одеська техпромислова група», ТОВ «Агро-Гелеос», що підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими та податковими накладними, довідками банку про перерахунок коштів постачальникам.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення зазначених вище господарських операцій позивач надав докази щодо зберігання та транспортування товару, подальшого використання зерна у господарській діяльності, інші докази, зокрема, відомості щодо постачальників, аналіз рахунку по постачальниках, зведені реєстри.

На дату підписання договорів та розрахункових документів контрагенти позивача не були припинені та були платниками податку на додану вартість.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 1 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2014 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення СДПІ.

Задовольняючи позовні вимоги, суд касаційної інстанції, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, виходив із того, що оскільки на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були відсутні обвинувальний вирок, що набрав законної сили, та рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що таке податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Касаційний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість відхилення останнім посилання відповідача на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2011 року про закриття провадження в кримінальній справі, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення СДПІ прийняте відповідачем до винесення судом зазначеної постанови.

Крім того, надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки, наведені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження, тому позивач правомірно сформував дані податкового обліку по господарських операціях з вищезазначеними контрагентами.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ГУ Міндоходів звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. У цьому рішенні зазначено, що колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надані зовнішньоекономічні контракти підтверджують реальність поставок саме від перерахованих контрагентів, оскільки у період, який був перевірений податковим органом, у позивача були й інші постачальники зернових культур. Крім того, податкові органи встановили неможливість фактичного здійснення ними господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що податковий орган виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У цьому рішенні також зазначено, що підставою проведення документальної позапланової перевірки є постанова слідчого.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні й ті самі норми матеріального права, а саме підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Статтею 78 ПК визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний та буквальний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. ГусакО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоО.Б. ПрокопенкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький