Історія справи

Постанова ВСУ від 20.10.2025 року у справі №904/4127/23
Постанова ВСУ від 07.11.2025 року у справі №904/4127/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 904/4127/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Губенко Н. М.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про стягнення витрат на правову допомогу

з розгляду касаційної скарги ОСОБА_2

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Чередко А. Є., судді: Верхогляд Т. А., Мороз В. Ф.)

від 13.05.2025

у справі за позовом ОСОБА_2

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень установчих та загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" (далі - відповідач, ОСББ), в якому просив:

- визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 3), в частині обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 4), в частині обрання члена ревізійної комісії у складі ОСОБА_7 ;

- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 11.04.2017 (питання № 3), в частині обрання члена правління ОСОБА_8 замість ОСОБА_4 та в частині заміни члена ревізійної комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ;

- скасувати реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 3), в частині обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024 у справі № 904/4127/23 позов задоволено повністю.

3. 13.05.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував у частині визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання №№ 3, 4) про обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та про обрання члена ревізійної комісії у складі ОСОБА_7 та розподілу судових витрат й ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив.

4. 10.06.2025 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області в силі.

5. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу, зокрема заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи в суді касаційної інстанції (витрати на професійну правничу допомогу) - 20 000 грн. Також зазначив, що докази понесення зазначених витрат будуть ним подані у строки визначені ГПК України.

6. 30.09.2025 Верховний Суд ухвалив постанову у справі, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

7. 01.10.2025 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з учасників справи витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат заявником додано копію договору про надання правничої допомоги від 15.07.2025, копію акта надання послуг від 01.10.2025, копію рахунку - фактури № 01/10/25 від 01.10.2025.

8. Представником ОСОБА_2 подано заперечення на вказану заяву, в яких останній просить заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про стягнення витрат на правову допомогу залишити без розгляду. У разі, якщо Верховний Суд не прийде до висновку, що означена заява має бути залишена без розгляду, просить відмовити в її задоволені та, як наслідок, зменшити розмір витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 до розміру витрат, заявлених при розгляді Справи в суді апеляційної інстанції, а саме 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

9. Заперечення мотивовано тим, що:

- адвокат Алексєєв О.Є. був представником ОСОБА_1 та приймав участь на стадії розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а отже, є обізнаним із обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах;

- в ході перегляду Верховним Судом даної справи, представник ОСОБА_1 , адвокат Алексєєв О.Є., в рамках надання професійної правничої допомоги, прийняв участь в двох судових засіданнях в режимі відеоконференції та підготував одну заяву по суті справи (відзив на касаційну скаргу);

- на думку позивача, заявлений адвокатом Алексєєвим О.Є. розмір витрат на правничу допомогу не відповідає принципам розумність та співмірності.

10. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

11. Розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та заперечення на нього ОСОБА_2 , суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

12. З метою надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Алексєєвим Олександром Євгеновичем укладено договір про надання правничої допомоги від 15.07.2025 (далі - Договір).

В рамках даного договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором юридичної (правничої) допомоги (надалі - "Правнича допомога"). Клієнт приймає на себе зобов`язання сплатити виконавцю винагороду за надану правничу допомогу та фактичні витрати, в обсязі, на умовах і в порядку, що визначені даним Договором.

Адвокатом, що надає правову допомогу Клієнту за цим договором є адвокат Алексєєв Олександр Євгенович, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 2650 від 17.09.2012, виданого Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Виконавець може залучати до виконання цього укладеного договору про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Виконавець зобов`язаний забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Юридична (правнича) допомога полягає у наданні адвокатських послуг щодо представництва та/або захисту інтересів клієнта у господарській справі № 904/4127/23 за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі", треті особи без самостійних вимоги на предмет спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур міської ради, ОСОБА_1 , визнання недійсними рішень установчих та загальних зборів. Юридична (правнича) допомога щодо представництва та/або захисту інтересів клієнта здійснюється у суді касаційної інстанції (п.п. 1.1.- 1.4. Договору).

Виконавець зобов`язаний надати Клієнту обумовлену цим Договором правничу допомогу в обсязі, передбаченому пунктом 1.6 Договору. Клієнт зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити "Гонорар" виконавця в порядку та на умовах, визначених даним Договором та додатковими угодами до нього. Клієнт зобов`язаний приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим Договором. Надані послуги приймаються за актами прийому - здачі наданих послуг, які є невід`ємними частинами цього договору (п.п. 2.1.1., 2.2.5., 2.2.7. Договору).

Сторони погодили порядок оплати послуг, зокрема, вартість наданих юридичних послуг Виконавця за цим договором складає 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.), які підлягають сплаті Замовником на підставі виставленого рахунку та акту виконаних робіт. Оплата за даним договором здійснюється Клієнтом на підставі виставленого рахунку від Виконавця. Такий рахунок за вибором Виконавця може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку Клієнта. Рахунок вважається отриманим Клієнтом з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця проживання (реєстрації) Клієнта та/або з моменту надходження електронного листа на електронну поштову скриньку Клієнта. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Виконавцем юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту факсимільним зв`язком або поштою. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт (п.п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5 Договору).

13. 01.10.2025 ОСОБА_1 та адвокатом Алексєєвим Олександром Євгеновичем підписано Акт наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, в якому визначено вартість наданих послуг - 20 000,00 грн.

Згідно з актом наданих послуг від 01.10.2025 по Договору про надання правової допомоги від 30.03.2024, вбачається надання таких послуг:

- ознайомлення та аналіз касаційної скарги ОСОБА_2 ;

- складення відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 у господарській справі № 904/4127/23, аналіз судової практики, на яку є посилання у відзиві;

- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях Верховного Суду 09.09.2025, 30.09.2025.

14. З наведеного вбачається, що заявник надав докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

15. Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на те, що винагорода за надання правової допомоги сторонами погоджена та визначена у вигляді фіксованої суми, колегія суддів відзначає таке.

16. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

17. Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

18. Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону № 5076-VI;

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

19. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону № 5076-VI.

20. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пунктах 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

21. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

22. Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

23. У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

24. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

25. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

26. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

27. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

28. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

29. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

30. Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

31. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

32. Водночас, за приписами частини шостої цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

33. Отже, процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

34. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

35. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

36. Як вбачається з наданих доказів, адвокатом Алексєєвим Олександром Євгеновичем надано, а клієнтом прийнято послуги з правничої допомоги під час розгляду справи № 904/4127/23 в суді касаційної інстанції на загальну суму 20 000,00 грн та ця сума є фіксованою.

37. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

38. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

39. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

40. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

41. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

42. Верховний Суд враховує, що правова позиція ОСОБА_1 була сталою і не зазнавала суттєвих змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Алексєєв Олександр Євгенович надавав правову допомогу заявнику у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

43. Врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши надані представником позивача - адвокатом Алексєєвим Олександром Євгеновичем, в обґрунтування адвокатських витрат документи, установивши своєчасність подання заявником заяви про розподіл судових витрат і доказів на їх підтвердження, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, Верховний Суд доходить висновку про непокладення всієї заявленої суми в розмірі 20 000 грн на позивача.

44. Разом з тим, ОСОБА_1 у своїй заяві просить витрати на правничу допомогу стягнути з учасників розгляду справи.

45. Тому, враховуючи, що понесення заявником витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції в цьому випадку відбулося внаслідок подання позивачем касаційної скарги, враховуючи, що вказану касаційну скаргу судом касаційної інстанції залишено без задоволення, то відшкодування таких витрат відповідно до положень статті 129 ГПК України повинно відбуватися за саме рахунок позивача.

46. Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 та заперечення позивача, виходячи з вищенаведених критеріїв та оцінки, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції. В іншій частині заяви Суд не покладає такі витрати на позивача.

Керуючись статтями 123 126 129 244 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом касаційної скарги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко