Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 17.09.2014 року у справі №6-109 цс14 Постанова ВСУ від 17.09.2014 року у справі №6-109 ...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,суддів:Григор'євої Л.І.,Гуменюка В.І.,Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,Патрюка М.В.,Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою ОСОБА_12 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 8 вересня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» і товариством з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Фінінвестхліб» ( далі - ТОВ «ЗК «Фінінвестхліб») було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом у сумі 10 млн грн на строк до 8 вересня 2010 року зі сплатою 22 % річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 8 вересня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_9 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого ОСОБА_9 зобов'язався відповідати перед банком за виконання ТОВ «ЗК «Фінінвестхліб» зобов'язань за кредитним договором.

10 вересня 2010 року між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави, відповідно до умов якого вони передали в заставу банку 8 автомобілів КАМАЗ - 5312 та 7 причепів заставною вартістю 529 180 грн.

Також для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 6 жовтня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_9 було укладено іпотечний договір, предметом якого є чотирикімнатна квартира, загальною площею 76,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на неналежне виконання ТОВ «ЗК «Фінінвестхліб» зобов'язань за кредитним договором, унаслідок чого станом на 1 жовтня 2013 року утворилась заборгованість перед банком у розмірі 19 452 681 грн 58 коп., позивач просив стягнути солідарно суму заборгованості з відповідачів за рахунок заставленого майна.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у солідарному порядку на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 05/09/2008/980-К/16 у розмірі 19 452 681 грн 58 коп; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмети застави за договором застави від 10 вересня 2008 року № 05/09/2008-3/471, а саме: автомобіль КАМАЗ- 5321 - вантажний бортовий, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 1987, номер шасі НОМЕР_3, колір зелений, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 263 644 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний бортовий, реєстраційний номер НОМЕР_5, рік випуску 1987, номер шасі НОМЕР_6, колір зелений, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 256 730 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний бортовий, реєстраційний номер НОМЕР_8, рік випуску 1987, номер шасі НОМЕР_9, колір червоний, об'єм двигуна10 850 куб. см, пробіг 215 273 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_10; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний бортовий, реєстраційний номер НОМЕР_11, рік випуску 1989, номер шасі НОМЕР_12, колір зелений, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 243 854 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_13; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний контейнеровоз, реєстраційний номер НОМЕР_14, рік випуску 1985, номер шасі НОМЕР_15, колір зелений, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 361 291 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_16; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний бортовий, реєстраційний номер НОМЕР_17, рік випуску 1985, номер шасі НОМЕР_18, колір зелений, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 306 289 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_19; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний бортовий тентований, реєстраційний номер

НОМЕР_20, рік випуску 1989, номер шасі НОМЕР_21, колір білий, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 237 618 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_22; автомобіль КАМАЗ-53212 - вантажний фургон, реєстраційний

номер НОМЕР_23, рік випуску 1988, номер шасі НОМЕР_1, колір червоний, об'єм двигуна 10850 куб. см, пробіг 250 211 км, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_24; причіп бортовий СЗАП-8352, реєстраційний номер НОМЕР_25, рік випуску 1990, номер шасі НОМЕР_26, колір синій, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_27; причіп - контейнеровоз ГКБ-8350, реєстраційний номер НОМЕР_28, рік випуску 1984, номер шасі НОМЕР_29, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_30; причіп бортовий тентований ГБК-8352, реєстраційний номер НОМЕР_31, рік випуску 1989, номер шасі НОМЕР_32, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_33; причіп - контейнеровоз ГКБ-8350, реєстраційний номер НОМЕР_34, рік випуску 1989, номер шасі НОМЕР_35, колір зелений, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_36; причіп - контейнеровоз ГКБ-8350, рік випуску 1988, номер шасі НОМЕР_37, колір зелений, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_38; причіп бортовий ГКБ-8350, реєстраційний номер НОМЕР_39, рік випуску 1980, без номеру шасі, колір синій, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_40; причіп - платформа ГКБ-8485, реєстраційний номер НОМЕР_41, рік випуску 1987, без номера шасі, колір синій, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_42, загальною заставною вартістю 529 180 грн, що на час укладення цього договору за офіційним курсом НБУ становить 109 195 доларів США, які належать на праві власності ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, шляхом продажу цих предметів застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження .

Також постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 6 жовтня 2008 року, посвідченим нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, а саме - чотирикімнатну квартиру загальною площею 76,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 1 362 068 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ на день укладення цього договору становило 280 260, 90 доларів США, яка належить на праві власності ОСОБА_9, шляхом продажу цього предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_11 задоволено частково: рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_11 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 8 вересня 2008 року в загальному розмірі 19 452 681 грн 58 коп. скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

27 лютого 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_12 відхилено, рішення районного суду в частині, яка залишена без змін рішенням апеляційного суду, і рішення апеляційного суду залишені без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_12 просить

частково скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року й прийняти нову постанову, якою рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_12 та ОСОБА_10 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором скасувати, постановити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 546, 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження своїх доводів заявниця наводить рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2013 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 23 червня 2014 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої

визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Судами під час розгляду справи встановлено, що 8 вересня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «ЗК «Фінінвестхліб» було укладено договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 10 млн. грн на строк до 8 вересня 2010 року зі сплатою 22 % річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 8 вересня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_9 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого ОСОБА_9 зобов'язався відповідати перед банком за виконання ТОВ «ЗК «Фінінвестхліб» зобов'язань за кредитним договором.

10 вересня 2010 року між ПАТ « КБ «Надра» і ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави, відповідно до умов якого вони передали в заставу банку 8 автомобілів КАМАЗ-5312 та 7 причепів

заставною вартістю 529 180 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 6 жовтня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_9 було укладено іпотечний договір, предметом якого є чотирикімнатна квартира загальною площею 76,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «ЗК «Фінінвестхліб» не виконувало своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, унаслідок чого утворилась заборгованість. Оскільки виконання основного зобов'язання забезпечено договорами поруки, застави та іпотеки, відповідачі несуть відповідальність перед банком як солідарні боржники.

З такими висновками суду першої інстанції погодився й суд апеляційної інстанції, змінивши рішення районного суду лише в частині стягнення з ОСОБА_11 суми заборгованості за кредитним договором, і залишивши без змін рішення суду в іншій частині. З висновками суду апеляційної інстанції погодився й суд касаційної інстанції.

Проте в наданому заявницею для порівняння рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2012 року суд касаційної інстанції зазначив, що майнові поручителі відповідають перед кредитором лише в межах вартості заставленого майна.

Також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2013 року суд касаційної інстанції залишив у силі рішення апеляційного суду, яким на підставі Закону України «Про іпотеку» і Закону України «Про заставу», у рахунок погашення заборгованості за основним зобов'язанням звернуто стягнення на предмет іпотеки та застави лише в межах вартості заставленого майна.

Наведене свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та ухвалення ним різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком.

Згідно із частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Аналогічні положення містять частина перша статті 20 Закону України «Про заставу» та частина перша статті 33 Закону України «Про іпотеку».

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що застава (іпотека) і порука є різними видами забезпечення зобов'язань, тому норми, які регулюють поруку (статті 553-559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Однак суд касаційної інстанції, залишаючи в силі рішення апеляційного суду, помилково погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо солідарного стягнення всієї заборгованості за основним зобов'язанням із майнових поручителів ОСОБА_12 та ОСОБА_10, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Ураховуючи викладене, ухвала колегії суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_12 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: Л.І. Григор'єва В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук

М.В. Патрюк Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати