П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Шицького І.Б.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 922/3870/13 за позовом прокурора Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ФОП ОСОБА_1, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківській області, про стягнення суми,

встановила:

До Верховного Суду України звернулася ФОП ОСОБА_1 із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 922/3870/13.

Заяву мотивовано тим, що суд касаційної інстанції в цій справі, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходив із того, що згідно з приписами статей 125, 126, 156, 157, 206 Земельного кодексу України невиконання відповідачем рішення міської ради, а саме порушення строків укладення договору оренди, завдало збитків позивачеві у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), що є підставою для їх стягнення відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19 квітня 1993 року № 284.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, ФОП ОСОБА_1 надано копії постанов Вищого господарського суду України у справах № 922/3954/13, № 922/1254/13-г, № 5010/1195/2011-з-21/49, № 5023/338/11(21/70-10(47/82-09).

Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківській області не використали наданого їм законом права на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ФОП ОСОБА_1, Генеральної прокуратури України, Харківської міської ради, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, Вищий господарський суд України дійшов правильного висновку про те, що постанова у справі № 922/1254/13-г прийнята залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, тому її не можна розцінювати як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Водночас Вищий господарський суд України, проаналізувавши зміст постанов Вищого господарського суду України у справах № 922/3954/13, № 5010/1195/2011-з-21/49, № 5023/338/11(21/70-10(47/82-09), дійшов висновку про наявність факту неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 156 Земельного кодексу України.

Однак поза увагою Вищого господарського суду України залишилася та обставина, що у справах № 922/3954/13, № 5010/1195/2011-з-21/49, № 5023/338/11(21/70-10(47/82-09), на постанови в яких послався заявник, судові рішення прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у кожній справі, що не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 11126 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Зважаючи на те, що неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтвердилося, заява ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11123 , 11124 , 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

Судді: М.І. Балюк І.С. Берднік В.С. Гуль Т.Є. Жайворонок І.Б. Шицький