П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А. суддів:Барбари В.П., Колесника П.І., Потильчака О.І. та Шицького І.Б.,

за участю представника Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - Кутиркіна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» (далі - ТОВ «Торговий дім «Ресурси») про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року у справі № 910/19717/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой мандарин Ойл» (далі - ТОВ «Золотой мандарин Ойл»); третя особа - ТОВ «Торговий дім «Ресурси» про визнання недійсними договорів зберігання,

в с т а н о в и л а:

До Верховного Суду України звернулося ТОВ «Торговий дім «Ресурси» із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року у справі № 910/19717/15 із підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень п.п. 2, 5 п. 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права заявник надав копії ухвал Вищого господарського суду України від 22 лютого 2016 року у справі № 909/757/15 та від 11 лютого 2016 року у справі № 903/924/15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 березня 2016 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року у справі № 910/19717/15.

У заяві ТОВ «Торговий дім «Ресурси» просить скасувати ухвалу Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року у справі № 910/19717/15 та передати справу на розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника ПАТ «Київенерго», перевіривши наведені заявником доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 21 липня 2015 року ПАТ «Київенерго» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Золотой мандарин Ойл» (третя особа - ТОВ «Торговий дім «Ресурси») про визнання недійсними договорів зберігання від 17 жовтня 2008 року № 175 та від 17 жовтня 2008 року б/н, укладених між сторонами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 9 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2016 року вищевказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Ресурси» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2016 року повернуто скаржнику без розгляду через сплату судового збору не в повному розмірі.

Разом із тим, у наданих для порівняння ухвалах суд касаційної інстанції вказав, що ставка судового збору, яка підлягає сплаті на момент подання касаційної скарги, має становити 120 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм процесуального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Судами встановлено, що позов подавався про визнання недійсними двох договорів зберігання (від 17 жовтня 2008 року № 175 та від 17 жовтня 2008 року б/н), тобто об'єднано дві вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами. Відповідно до п.п. 2 п. 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 5 п. 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки у цій справі за подачу позову з двома вимогами немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 436 грн., то за подання касаційної скарги ТОВ «Торговий дім «Ресурси» у цій справі мало сплатити судовий збір у сумі 2 923 грн. 20 коп.

У той же час ТОВ «Торговий дім «Ресурси» сплатило судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3 307 грн. 20 коп., про що свідчить платіжне доручення від 27 січня 2016 року № 3 (т. 2, а.с. 96).

Сплата судового збору в більшому розмірі, ніж визначено Законом України «Про судовий збір», не є підставою для повернення без розгляду касаційної скарги ТОВ «Торговий дім «Ресурси», а є підставою для повернення переплаченої суми судового збору відповідно до п. 1 частини першої та частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи викладене, заява ТОВ «Торговий дім «Ресурси» підлягає задоволенню, а справа - передачі на розгляд до до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 11114 , 11123 -11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ТОВ «Торговий дім «Ресурси» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року у справі № 910/19717/15 задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 19 лютого 2016 року у справі № 910/19717/15 скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК України.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: В.П. Барбара

П.І. Колесник

О.І. Потильчак

І.Б. Шицький