Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0001542308.

На обґрунтування позовних вимог послалося на безпідставність висновків перевірки ДПІ про заниження Товариством податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 15 938 804 грн за результатами взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс», оскільки господарську операцію з придбання природного газу у зазначеного товариства у квітні 2013 року підтверджено первинними бухгалтерськими документами та виконано сторонами у повному обсязі. За таких обставин Товариство мало право нараховувати податковий кредит з ПДВ на підставі належним чином оформленої податкової накладної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 4 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0001542308.

Суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначив, що з огляду на пункт 198.6 статті 198 та пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суди встановили, що позивач підтвердив правомірність формування показників податкової звітності за результатами фактичного здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування касаційним судом пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК. На обґрунтування заяви додала копію постанови Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року (справа № К/800/30733/14), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції з поставки природного газу мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про недостовірність відомостей у первинних документах, на підставі яких позивач сформував дані податкового обліку за спірними операціями та, як наслідок, про отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди шляхом завищення суми витрат та податкового кредиту.

Обставини, встановлені судами у справі, на рішення у якій посилається заявник, дають підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі, не подібні спірним відносинам у справі, що розглядається.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. КороткихВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький