Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» (далі - Товариство) до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Товариство звернулося з позовом про визнання протиправними дій Митниці з визначення коду товару. Просило визнати нечинними та скасувати рішення про визначення коду товару від 24 липня 2013 року № КТ-700000002-0980-2013 і № КТ-700000002-0981-2013 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення товару, отриманого Товариством, за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що вказаний у митних деклараціях від 24 липня 2013 року № 700140000/2013/015074 та № 700140000/2013/015071.

На обґрунтування вимог позивач послався на те, що при митному оформленні товару за зовнішньоекономічними контрактами митний орган змінив визначений позивачем код ввезеного товару і такі дії та рішення Митниці були визнані судовими рішеннями незаконними. Усупереч зазначеному при повторному оформленні цього ж товару відповідач знову змінив код товару, що був визначений позивачем згідно з рішенням суду.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 5 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року, позов задовольнив.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України положень статті 4 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-IV (втратив чинність) та статті 8 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI при вирішенні питання про наявність підстав для зобов'язання митного органу в судовому порядку здійснити митне оформлення товару за тим чи іншим конкретно визначеним кодом УКТ ЗЕД. На обґрунтування заяви додала копії постанов від 17 березня 2010 року, 4 жовтня, 29 листопада 2011 року, 12 січня 2012 року, 14 березня, 15 травня, 19 грудня 2013 року та ухвал Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2011 року, 26 квітня, 23 серпня 2012 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин справ, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року.

Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Східної митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. ГрицівМ.Б. Гусак О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький