Історія справи

Постанова ВССУ від 22.02.2024 року у справі №755/9500/15-ц
Ухвала КЦС ВП від 22.08.2018 року у справі №755/9500/15-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 755/9500/15-ц

провадження № 61-13490св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

стягувач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», яка підписана представником Подольським Антоном Юрійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») (попередня назва Акціонерне товариство «Альфа Банк») звернулось з заявою про заміну стягувача у виконавчому документі.

Заява мотивована тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2015 року у справі № 755/9800/15-ц видано виконавчий лист на підставі рішення Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1338/14 від 14 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») заборгованості по кредитному договору № 225/83298 від 20 березня 2008 року на суму 723 210,37 грн та витрати, пов`язані з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 7 632,10 грн.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Укрсоцбанк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у передавальному акті, а саме, від 15 жовтня 2019 року. В подальшому відомості про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» та припинення АТ «Укрсоцбанк» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначав, що АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про заміну свого найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», у зв`язку з чим 30 листопада 2022 року проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу.

Заявник просив:

замінити стягувача у виконавчому листі № 755/9800/15-ц, виданому Дніпровським районним судом м. Києва 17 червня 2015 року з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року у складі судді Яровенко Н. О., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року, у задоволенні заяви заявника (правонаступника) АТ «Сенс Банк», позивач- АТ «Укрсоцбанк», боржник -ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що:

відповідно до інформації, розміщеної на веб сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку, власниками істотної участі в АТ «Альфа-Банк» станом на 21 квітня 2023 є: ОСОБА_2 - громадянин російської федерації, Москва, ОСОБА_3 - громадянин Ізраїлю, російської федерації. Британія, Лондон , ОСОБА_5 - громадянин російської федерації, Латвія , російська федерація, м. Москва. Заявник АТ «Сенс Банк», як юридична особа, була створена та зареєстрована відповідно до законодавства України. Разом з тим кінцевими бенефіціарними власниками АТ «Альфа-Банк» є виключно громадяни російської федерації. В свою чергу, відомостей про те, що вказані особи проживають на території України на законних підставах заявник не надав та таких матеріали справи не містять. За таких обставин, враховуючи діючу на даний час імперативну норму про заборону заміни стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є юридичні особи, хоча і створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, проте кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни російської федерації, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи даних про те, що ці особи проживають на території України на законних підставах, відсутні підстави для задоволення заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі;

суди також послались на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, відповідно до яких, зокрема, якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.

Аргументи учасників справи

У вересні 2023 року АТ «Сенс Банк» подало касаційну скаргу за підписом представника Подольського А. Ю., в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

судами залишено поза увагою, що АТ «Альфа Банк» не відноситься до жодної з категорій осіб, визначених пунктом 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки є юридичною особою, створеною за законодавством України;

судом апеляційної інстанції залишені поза увагою доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк», відповідно до яких постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 739, прийнято пропозицію Національного банку про участь держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку системно важливого банку АТ «Сенс Банк» у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», держава в особі Міністерства фінансів придбаває у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акції АТ «Сенс Банк» у повному обсязі за одну гривню, органом управління корпоративними правами за акціями АТ «Сенс Банк», що належать державі, є Міністерство фінансів. Таким чином АТ «Сенс Банк» став державним під управлінням Міністерства фінансів;

висновки судів про те, що станом на день звернення АТ «Сенс Банк» до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 755/9500/15-ц строк пред`явлення його до виконання сплив, не відповідають дійсності, оскільки з урахуванням змін до Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого листа № 755/9500/15-ц до виконання на момент звернення до суду першої інстанції з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі закінчиться з дня припинення або скасування воєнного стану;

суд апеляційної інстанції взагалі не навів мотивів прийняття або відхилення цих аргументів, наведених в апеляційній скарзі та у відповіді на відзив на апеляційну скаргу, необґрунтовано проігнорував клопотання про зупинення провадження у справі.

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що кінцевими бенефіціарними власниками АТ «Сенс Банк» станом на дату подання АТ «Сенс Банк» заяви, є особи, які є громадянами російської федерації та перебувають під санкціями, тому відсутні будь-які підстави для заміни стягувача за виконавчим листом від 05 червня 2015 року. Щодо доводів АТ «Сенс Банк» щодо його належності державі, вказує, що хоча в своїй касаційній скарзі зазначено, що наразі власником АТ «Сенс Банк» є держава в особі Міністерства фінансів України, проте, на момент звернення із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі, бенефіціарними власниками АТ «Сенс Банк» були лише громадяни держави-терориста. Щодо пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання вказує, що відповідно до постанови від 26 липня 2019 року виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26 липня 2022 року, проте АТ «Сенс Банк»майже на рік пропущений строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у задоволенні клопотання АТ «Сенс Банк» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року відмовлено, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 755/9500/15-ц.

У жовтні 2023 року справа № 755/9500/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 05 червня 2015 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого документу щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 задоволено. Видано виконавчі листи на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 723 210,37 грн, третейського збору у розмірі 7 632,10 грн та судового збору у розмірі 243,60 грн.

Відповідно до пункту 1 передавального акту на 11 жовтня 2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме, від 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до витягу з державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року з 01 грудня 2022 року АТ «Альфа-Банк» змінено найменування на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до інформації, розміщеної на веб сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку, власниками істотної участі в АТ «Альфа-Банк» станом на 21 квітня 2023 року є: ОСОБА_2 - громадянин російської федерації, м. москва; ОСОБА_3 - громадянин Ізраїлю, російської федерації. Британія, Лондон; ОСОБА_5 - громадянин російської федерації, Латвія , російська федерація, м. москва.

Суди встановили, що заявник АТ «Сенс Банк», як юридична особа, була створена та зареєстрована відповідно до законодавства України. Разом з тим кінцевими бенефіціарними власниками АТ «Альфа-Банк» є виключно громадяни російської федерації.

Позиція Верховного Суду

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини перша, друга-п`ята статті 442 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що:

«підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що:

«на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України».

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначені у частині першій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 2 частини першої якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 вказаного Закону).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 743/1596/15-ц (провадження № 61-7035св23), зазначено, що:

«при тлумаченні пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» слід враховувати мету, у зв`язку з якою Закон України «Про виконавче провадження» доповнено цим пунктом (Закон № 2129-IX від 15 березня 2022 року). Такою метою є забезпечення захисту національних інтересів у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану, що потребує врегулювання деяких питань примусового виконання рішень, зокрема, щодо зупинення вчинення виконавчих дій, стягувачами за якими є Російська Федерація або особи, пов`язані з державою-агресором (див. пояснювальну записку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1245274);

в абзаці 2 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначене коло суб`єктів, до яких передбачені в його абзаці 1 обмеження не застосовуються. До таких суб`єктів віднесені і юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах;

тому заборона заміни стягувачів поширюються саме на пов`язаних з державою-агресором осіб, у тому числі юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є громадяни Російської Федерації, які не проживають на території України на законних підставах».

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 743/1606/14-ц (провадження № 61-7963св23).

У справі, що переглядається:

правонаступником прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк»; 01 грудня 2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк»; заявник звернувся до суду у цій справі із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання;

суди встановили, АТ «Сенс Банк» як юридична особа було створене та зареєстроване відповідно до законодавства України, його кінцевими бенефіціарними власниками є виключно громадяни російської федерації ОСОБА_2 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , при цьому відомостей про те, що вказані особи проживають на території України на законних підставах, заявник не надав. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції залишені поза увагою аргументи АТ «Сенс Банк» про те, АТ «Сенс Банк» став державним під управлінням Міністерства фінансів, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції здійснює касаційний перегляд в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Обмеження, передбачені пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», стосується виключно зупинення виконання судових рішень на користь Російської Федерації або осіб, пов`язаних з державою-агресором, оскільки наслідки виконання такого рішення на території України є несумісними з публічним порядком України, з огляду на потребу України в забезпеченні захисту національних інтересів у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану. Таке обмеження є тимчасовим, а в абзаці 3 пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зокрема передбачено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тому заявник після усунення обставин, які є підставою для застосування до нього заборони, встановленої вказаним пунктом, або набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, не буде позбавлений можливості вирішити відповідне процесуальне питання заміни сторони виконавчого провадження (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 743/1596/15-ц (провадження № 61-7035св23)).

Доводи касаційної скарги про помилкові висновки судів про те, що станом на день звернення АТ «Сенс Банк» до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 755/9500/15-ц строк пред`явлення його до виконання сплив, колегія суддів відхиляє, оскільки ці доводи спростовуються змістом судових рішень, які не містять такої підстави для відмови у задоволенні заяви.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання АТ «Сенс Банк» про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає таке.

31 липня 2023 року до суду надійшло клопотання АТ «Сенс Банк» за підписом представника Стеценка М., в якому заявник просив зупинити провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справи в подібних правовідносинах.

Аналіз протоколу судового засідання від 08 серпня 2023 року не містить інформації щодо розгляду цього клопотання судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції дійсно не було розглянуто клопотання заявника про зупинення провадження у справі, проте вказане порушення норм процесуального права не впливає на правильність вирішення цієї справи, тому колегія суддів відхиляє ці доводи касаційної скарги. Також колегія суддів вказує, що статтею 252 ЦПК України передбачено право, а не обов`язок суду зупинити провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (пункт 10 частини першої цієї статті).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», яка підписана представником Подольським Антоном Юрійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат