Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 990/22/23

Провадження № 11-59заі23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправною та скасування постанови

за апеляційною скаргою Верховної Ради України на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року (судді Шишов О. О., Гімон М. М., Дашутін І. В., Усенко Є. А., Яковенко М. М.),

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року представниця ОСОБА_1 - адвокат Савченко С. І. звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування Постанови Верховної Ради України від 13 січня 2023 року № 2894-IX «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_1 » (далі - Постанова ВРУ).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 лютого 2023 року відкрив провадження у цій справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного провадження.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 березня 2023 року зупинив провадження у справі № 990/22/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправною та скасування Постанови ВРУ до набрання законної сили судовим рішення у справі № 990/31/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання протиправними та скасування окремих положень Указу Президента України від 10 січня 2023 року № 13/2023 «Про припинення громадянства України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших осіб» (далі - Указ Президента України).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Верховна Рада України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі з підстав порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до того самого суду як суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги Верховна Рада України зазначила, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд допустив порушення процесуальних вимог, які полягають у тому, що наявні у справі докази дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, не зупиняючи провадження у справі, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про існування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Скаржник зазначає, що як на час прийняття рішення судом, так і на тепер Указ Президента України був і залишається чинним. Цей акт не визнавався судом протиправним, не був скасованим, а також не визнавався таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а тому, приймаючи рішення про дострокове припинення депутатських повноважень ОСОБА_1 , Верховна Рада України діяла на законних підставах відповідно до положень статті 81 Конституції України.

На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачає можливість перегляду судового рішення у справі за нововиявленими обставинами.

У відзиві на апеляційну скаргу представники ОСОБА_1 - адвокати Савченко С. І. та Калінніков О. В. погодилися з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та просять залишити апеляційну скаргу Верховної Ради України без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі й відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2023 року Президент України видав Указ, яким ОСОБА_1 було визнано таким, що втратив громадянство України.

На підставі факту припинення з 10 січня 2023 року громадянства України у ОСОБА_1 . Верховна Рада України на пленарному засіданні 13 січня 2023 року прийняла Постанову ВРУ.

На розгляді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 990/31/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання протиправними та скасування окремих положень Указу Президента України, в якому зазначено, що: «відповідно до пункту 26 статті 106 Конституції України та статей 17 і 19 Закону України «Про громадянство України» вважати такими, що втратили громадянство України, зокрема, ОСОБА_1 , 1954 року народження, уродженця Російської Федерації, який проживає у місті Києві».

У справі № 990/22/23, яка розглядається, предметом позову є оскарження Постанови ВРУ, якою достроково припинено повноваження народного депутата України ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням громадянства України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначено у статті 266 КАС.

Положення статті 236 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати, чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.

Зупиняючи провадження у справі, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_1 стало припинення громадянства України. Тобто Постанова ВРУ є похідною від Указу Президента України.

Враховуючи зазначене, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Наведене об`єктивно унеможливлює розгляд цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9901/31/23.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду належним чином умотивував своє рішення, а викладені в ньому висновки узгоджуються з вимогами статті 236 КАС.

Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтовано зупинив провадження у справі № 990/22/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 990/31/23.

Міркування і твердження Верховної Ради України в апеляційній скарзі не спростовують правильності такого висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного в оскаржуваній ухвалі, та не містять жодних вагомих підстав для визнання її протиправною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга Верховної Ради України задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 236 242 266 292 308 311 315 316 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Верховної Ради України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 990/22/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді: Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков І. В. Григор`єва О. М. Ситнік М. І. Гриців І. В. Ткач Д. А. Гудима О. С. Ткачук Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко