Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 910/3376/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка", м.Миргород, Полтавська область

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015

зі справи № 910/3376/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод", м.Миргород, Полтавська область (далі - Товариство)

до відповідачів: 1. Державної служби інтелектуальної власності України, м.Київ (далі-Служба)

2. приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка", м.Миргород, Полтавська область

про визнання недійсним свідоцтва України № 32001 на знаки для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Сопільняк В.Ю.,

відповідача-1 - Фінагіна В.Б.,

відповідача-2 - Лучко І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до господарського суду з позовом, згідно з яким просив визнати недійсним свідоцтво України № 32001 на знак для товарів і послуг "MИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA", зобов'язати Службу внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним наведеного свідоцтва та здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність". Свої вимоги позивач мотивував невідповідністю оспорюваного знака умовам надання правової охорони, згідно з якими не можуть отримати правову охорону позначення, які є тотожними, або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, а також тим, що згадане позначення є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2014 зі справи № 910/3376/14 (суддя Бондарчук В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Верховець А.А. - головуючий, судді Остапенко О.М. і Шипко В.В.), позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво України № 32001 на знак для товарів і послуг "MИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA". Зобов'язано Службу внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України № 32001 на знак для товарів і послуг "MИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA", про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач-2 просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 18.12.2014, постанову апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами встановлено, що:

- 16.06.2003 Службою було зареєстровано знак для товарів і послуг "МИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA" щодо товарів 05 класу: мінеральні води лікарські та 32 класу: мінеральні води (напої) за МКТП на підставі заявки від 29.01.1999 №99010246, у зв'язку з чим було видане свідоцтво України № 32001, про що у той же день відповідачем-1 було здійснено публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 6;

- рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 16.07.2004 було визнано, що позначення "МИРГОРОДСЬКА" стало добре відомим знаком в Україні відносно закритого акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" щодо товарів 05 класу МКТП - "води мінеральні на медичні потреби" та товарів 32 класу МКТП - "мінеральні води (напої); води столові" станом на 01.03.1998 (далі - Рішення);

- у березні 2005 року закрите акціонерне товариство "Миргородський завод продтоварів "Калинка" звернулося з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним Рішення, мотивуючи це тим, що воно порушує його права, не відповідає приписам законодавства і є необґрунтованим;

- рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2007 позов закритого акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення. Дане рішення суду було мотивовано тим, що позначення "Миргородська" не може виконувати функції торговельної марки для товарів 05 класу МКТП "води мінеральні на медичні потреби" та товарів 32 класу МКТП "мінеральні води (напої): води столові" відносно будь-якого суб'єкта господарювання, оскільки не має розрізняльної здатності для зазначених товарів. Зазначене позначення, на думку суду, є широко відомою назвою мінеральної води, що походить з Миргородського родовища мінеральних вод;

- постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2008 у справі № 22а-1437/08 апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" було задоволено, а рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2007 скасовано та ухвалено нове про відмову закритому акціонерному товаристві "Миргородський завод продтоварів "Калинка" у задоволенні позову.

Крім того, на підставі проведеної за справою судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, за результатами якої було складено висновок від 13.11.2004 № 57, судами також було встановлено, зокрема, що відносно всіх, наведених у свідоцтві Україні № 32001 товарів 05 та 30 класів МКТП, знак за вказаним свідоцтвом є схожим з добре відомим в Україні знаком "МИРГОРОДСЬКА" настільки, що їх можна сплутати. Знак за свідоцтвом України № 32001 є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи виробника вказаних у свідоцтві товарів 05 та 32 класів МКТП.

Врахувавши вимоги ст.ст. 1, 5, 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 492, 494 ЦК України, попередні судові інстанції дали належну оцінку наведеним обставинам справи та, дослідивши результати проведеної за справою судової експертизи, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що подані за справою докази свідчили про невідповідність умовам надання правової охорони знака для товарів і послуг "МИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA" за свідоцтвом України № 32001 щодо товарів 05 класу - мінеральні води лікарські та 32 класу - мінеральні води (напої) за МКТП, які визначенні чинним законодавством України, оскільки в даному випадку правову охорону отримав знак, який всупереч вимогам пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" був схожим із добре відомим в Україні знаком "МИРГОРОДСЬКА" настільки, що їх можна сплутати.

Врахувавши висновки експерта щодо набуття високого ступеню дистинктивності знаком "МИРГОРОДСЬКА", визнаного добре відомим в Україні, та породжений цим стійкий асоціативний зв'язок з особою позивача, суди при задоволенні позову також правильно зазначили про те, що використання знака за свідоцтвом України № 32001 стосовно тих же товарів може викликати помилкове враження про пов'язаність особи, яка їх виробляє, з виробником товарів, маркованих добре відомим знаком. В той же час, як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень, судами при розгляді спору не було встановлено певних обставин, які б відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" могли свідчити про оманливість оспорюваного знака, або його здатність ввести в оману, а тобто не було встановлено таких обставин, які б відповідно до згаданої норми права могли свідчити про первісну неправильність знака, а отже і про неможливість надати йому правову охорону саме в силу існування цієї неправильності.

З урахуванням такого попередні судові інстанції при вирішенні спору безпідставно застосували вимоги пункту 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Заперечення відповідача проти результатів проведеної за справою судової експертизи, а також клопотання останнього щодо призначення повторної експертизи були розглянуті попередніми судовими інстанціями та обґрунтовано ними відхилені. Оскільки наведені висновки експерта не суперечили сукупності інших поданих у справі доказів і були отримані судами з додержанням вимог, які у цьому зв'язку передбачені процесуальним законодавством, вони мали правові підстави покласти їх в основу прийнятих за справою рішень.

Посилання відповідача на те, що станом на дату подачі заявки на знак для товарів і послуг "MИРГОРОДСЬКА MIRGORODSKA", тобто на 29.01.1999, позивач не набув прав на добре відомий знак "МИРГОРОДСЬКА" спростовувались наявними матеріалами справи і не були взяті судами до уваги обґрунтовано, оскільки відповідно до фактичних обставин позначення "МИРГОРОДСЬКА" стало добре відомим знаком в Україні відносно особи позивача станом на 01.03.1998.

Твердження відповідача про те, що він є виробником (видобувачем) мінеральної природної води "МИРГОРОДСЬКА" починаючи "з радянських часів", а також про те, що він є власником свідоцтва України про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару № 1/02 "Мінеральна природна вода МИРГОРОДСЬКА", суди також правильно не взяли до уваги, оскільки в даному випадку згадані обставини не могли мати правового значення для вирішення спору щодо відповідності знака умовам надання правової охорони за наведених правових підстав.

Враховуючи зазначене, з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а зайве застосування судами пункту 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не призвело до прийняття неправильного рішення, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 зі справи № 910/3376/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" - без задоволення.

Суддя В.Харченко Суддя І.Васищак Суддя Б.Львов