ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Справа № 2-3/4452-2004

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників сторін: позивача -

відповідача -

зацікавленої особи -

вивчивши касаційну скаргу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2013 року у справі за скаргою Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" на дії Державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим про скасування постанови про арешт грошових коштів боржника від 28.01.2013 року за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до Державного підприємства "Кримські генеруючі системи", зацікавлена особа - Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про стягнення 1439530,74 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03-08.04.2004 року задоволені позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1 390 680,48 грн., 25 632,72 грн. пені, 17 712,27 грн. інфляційних нарахувань, 5 505,27 грн. 3% річних, судові витрати.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року (суддя Шаратов Ю.А.) відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" про скасування постанови про арешт грошових коштів боржника, винесену 28.01.2013 року державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2013 року ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП "Кримські генеруючі системи" просить вказані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення скарги ДП "Кримські генеруючі системи", скасувавши постанову про арешт грошових коштів боржника, винесену 28.01.2013 року державним виконавцем Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Проте, ухвала місцевого господарського суду зазначеним вимогам законодавства не відповідає.

Наведення в мотивувальній частині постанови тексту статей 11, 33, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначення, що суд, заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, не може розглядатися судом касаційної інстанції як наведення мотивів та висновку суду з питання про вирішення скарги по суті.

Зазначена позиція викладена в п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно якого за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує органи Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказаних роз'яснень не врахував.

Окрім того, згідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

В пункті 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України 10-ти денний строк для подання скарги є процесуальним, тому відповідно до вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на ст.ст. 53, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, судом без виклику сторін виноситься ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про відновлення пропущеного строку подачі скарги було заявлено ДП "Кримські генеруючі системи" в день звернення зі скаргою до суду, тобто 18.02.2013 року. Проте, незважаючи на неодноразовий розгляд справи та прийняття відповідних рішень по скарзі, зазначене клопотання відповідно до вказаних норм закону та роз'яснень постанови Пленуму судами по суті вирішено не було, що визнати законним і обґрунтованим не можна.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду апеляційна інстанція на вказані порушення уваги не звернула. Тому постанова апеляційної інстанції та ухвала місцевого господарського суду, як прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити скаргу по суті.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2013 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Головуючий, суддя В.І.Дерепа

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій