ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Справа № 903/914/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету"на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2015у справі№903/914/15 Господарського суду Волинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету"простягнення 1 799 045,42 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:Стрілець О.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.11.2015 (колегія суддів: Філатова С.Т., Кравчук А.М., Костюк С.В.) частково задоволено позов ТОВ "Освіта-Плюс": стягнуто на його користь з ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" 968326,00 грн. і 19366,52 грн. витрат зі сплати судового збору; у позові про стягнення 87149,34 грн. річних, 743570,08 грн. інфляційних втрат, 359,81 грн. інших витрат відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 (колегія суддів: Павлюк І.Ю., Демидюк О.О., Савченко Г.І.) повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" на вказане рішення суду першої інстанції без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та передати справу для вирішення по суті до суду апеляційної інстанції.

ТОВ "Освіта-Плюс" у своєму відзиві проти доводів касаційної скарги заперечило, посилаючись на її безпідставність.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Додання доказів сплати судового збору до апеляційної скарги передбачено ч. 3 ст. 94 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Статтею 4 названого Закону (в редакції на момент звернення відповідача з відповідною апеляційною скаргою) в пп. 4 п. 2 ч. 2 ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлена в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто вказаною нормою передбачено сплату судового збору з апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина. При цьому розмір судового збору у випадку подання апеляційної скарги в справі, судовий збір за подання позову в якій було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом.

У редакції Закону України "Про судовий збір", що діяла при поданні позовної заяви в даній справі, передбачались наступні ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4); позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 грн.

Господарським судом Волинської області вирішено спір у даній справі щодо вимог про стягнення 1799045,42 грн.

Враховуючи викладене, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін, внесених Законом України від 22.05.2015 №484-VIII, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги від 25.11.2015 на рішення суду першої інстанції в даній справі становив 39578,99 грн.

Однак ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" згідно з доданою до апеляційної скарги квитанцією №0.0.467436723.1 від 25.11.2015 сплачено судовий збір у сумі лише 29684,25 грн.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для повернення вказаної апеляційної скарги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" не надало належних доказів сплати судового збору в установленому розмірі.

Отже, доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного Науково-технічного Університету" залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 у справі №903/914/15 Господарського суду Волинської області залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді Л.Гольцова

О.Попікова