Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 9/17-4164-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Фонду державного майна Українина постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р.у справі№9/17-4164-2011 господарського суду Одеської областіза позовомПрокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо 1. Виконавчого комітету Одеської міської ради; 2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: дочірнього підприємства "Клінічний санаторій Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"про визнання недійсними рішення та свідоцтва про право власності, про визнання права власності

За участю прокурора: Баклан Н.Ю., посв.№008813 від 11.10.2012р.;

представників:

- позивача: Васильківська В.Є., дов.№154 від 24.04.2014р.;

- відповідача-1: не з'явились;

- відповідача-2: Довганенко Д.В., дов.№30-12/11 від 30.12.2013р.;

- третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2011 у справі №9/17-4164-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012, позов задоволено: визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №151 від 04.07.2002р. "Про оформлення свідоцтв на право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на об'єкти нерухомого майна санаторію "Лермонтовський", розташовані за адресами: пров. Лермонтовський, 2, вул. Белінського, 7"; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі №021961 від 17.07.2002, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"); визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу санаторію "Лермонтовський": літера "В" - лікувальний корпус; літера "Г" - гуртожиток та пральня; літера "Д" - корпус №2; літера "Е, Е1, Е2" - корпус №1; літера "Ж" - корпус № 5; літера "З,М" - грязелікарня; літера "Н" - котельна; літера "О" - майстерня; літера "Л" - сушка; літера "И" - клуб та поліклініка; літера "Й" - кінобудка; літера "ЬІ" - естрада; літера "X" - бібліотека та перукарня; літера "П" - водонапірна башта; літера "С" - їдальня; літера "Р, Ю" - адмін. корпус; літера "Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літера "Т" -дитячий садок та аптека; літера "Ф, Э, Щ" - житлові; літера "Ш" - радонова лабораторія; літера "Ч" - приймальне відділення; літера "У" - корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, "Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ - VIII - оранжерея; №І - мостіння; №39 - 47 - ворота; №48 - 52 - забори; №29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни, загальною площею 12663кв.м., що знаходяться у місті Одесі по провулку Лермонтовському, 2".

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013р. у даній справі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. залишено без змін.

28.10.2013р. Фонд державного майна України звернувся з заявою, в якій просив роз'яснити вказане рішення щодо наявності у Фонду державного майна України як власника нежитлових будівель майнового комплексу санаторію "Лермонтовський", що знаходяться у м.Одесі по провулку Лермонтовському, 2, повноважень органу управління вказаним майном, зокрема, в частині надання згоди на передачу його в оренду, погодження умов договору оренди, надання кандидатури до складу конкурсної комісії, пропозицій щодо умов конкурсу, стосовно надання відомостей, інформації, даних до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2013р. у даній справі (суддя Меденцев П.А.) задоволено заяву позивача, подану в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України, та роз'яснено Фонду державного майна України рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. у справі №9/17-4164-2011 таким чином: Фонд державного майна України, як власник об'єктів нежитлових будівель майнового комплексу санаторію "Лермонтовський", а саме: літера "В" - лікувальний корпус; літера "Г" - гуртожиток та пральня; літера "Д" - корпус №2; літера "Е, Е1, Е2" - корпус №1; літера "Ж" - корпус № 5; літера "З, М" - грязелікарня; літера "Н" - котельна; літера "О" - майстерня; літера "Л" - сушка; літера "И" - клуб та поліклініка; літера "Й" - кінобудка; літера "ЬІ" - естрада; літера "X" - бібліотека та перукарня; літера "П" - водонапірна башта; літера "С" - їдальня; літера "Р, Ю" - адмін. корпус; літера "Я, Я1" -експериментально-монтажний цех; літера "Т" - дитячий садок та аптека; літера "Ф, З, Щ" - житлові; літера "Ш" - радонова лабораторія; літера "Ч" - приймальне відділення; літера "У" - корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, "Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; №20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №111 - VIII - оранжерея; №1 - мостіння; №39 - 47 - ворота; №48 -52 - забори; №29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни, загальною площею 12663кв.м., що знаходяться у м.Одесі по провулку Лермонтовському, 2, володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд, в тому числі, як уповноважений орган управління вказаним майном, виступає орендодавцем цього майна і відповідно має право надавати згоду на передачу його в оренду, погоджувати умови договору оренди, надавати кандидатури до складу конкурсної комісії, пропозиції щодо умов конкурсу, надавати відомості, інформацію, дані до Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі №9/17-4164-2011 (колегія суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Величко Т.А., Ярош А.І.) апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задоволено. Ухвалу господарського суду Одеської області від 08.11.2013р. у справі №9/17-4164-2011 скасовано. В задоволенні заяви Фонду державного майна України про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. у справі №9/17-4164-2011 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі №9/17-4164-2011 та залишити без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 08.11.2013р.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє у його роз'ясненні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. стала неясність позивачу рішення щодо його функцій, як органу, що здійснює управління майном, право власності на яке визнано за державою в його особі.

Суд першої інстанції, пославшись на положення Закону України "Про Фонд державного майна України", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, без наведення правових висновків, задовольнив подану позивачем заяву.

Натомість, суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняту у даній справі ухвалу суду першої інстанції, проаналізувавши доводи заявника та зміст ухвали суду першої інстанції, врахував приписи статті 89 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що зміст рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. викладено чітко й ясно, а його резолютивна частина є зрозумілою та повністю відповідає вимогам позовної заяви та вимогам процесуального закону, оскільки у резолютивній частині рішення конкретно сформульовано відповідні положення щодо визнання незаконними рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №151 від 04.07.2002р. та виданого на його підставі свідоцтва, а також щодо визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на спірне майно.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що оскільки вимоги заявника надати контекстне роз'яснення висновків суду щодо певних норм законодавства відносно обставин даної справи фактично зводяться до вимог витлумачити норми законодавства, що визначають повноваження Фонду державного майна України, однак не вказують на неоднозначність розуміння змісту судового рішення для мети його виконання, тому відсутні підстави для його роз'яснення.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви, оскільки питання, поставлене представником позивача про роз'яснення рішення щодо наявності у Фонду державного майна України як власника комплексу будівель, повноважень органу управління вказаним майном, зокрема, в частині надання згоди на передачу його в оренду, погодження умов договору оренди, надання кандидатури до складу конкурсної комісії, пропозицій щодо умов конкурсу, стосовно надання відомостей, інформації, даних до Єдиного реєстру об'єктів державної власності вже прописано і закріплено в повноваженнях Фонду державного майна України та визначені Законами України "Про Фонд державного майна України" та "Про управління об'єктами державної власності", внаслідок чого обґрунтовано скасував як прийняту з порушенням норм процесуального права ухвалу місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Частиною 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі №9/17-4164-2011 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко