Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 910/11766/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Аксьонова І.С. (дов. від 06.10.14р.)

розглянувши касаційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.14р.

у справі № 910/11766/14

за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, м. Київ

про стягнення 50044,30 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.14р. у справі № 910/11766/14 (суддя Головатюк Л.Д.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 45562,03 грн заборгованості, 595,42 грн 3%річних, 269 грн пені, 318 грн штрафу; в іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.14р. (головуючий Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І, Шапран В.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 02.09.14р. та постанову від 23.10.14р. скасувати, у позові відмовити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 626 ЦК України, ст.ст. 47, 48 Бюджетного кодексу України, ст. 33 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

15.10.06р. між Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (Виробник) та Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Херсонській області (Споживач) укладений договір № 468 про постачання теплової енергії, за умовами якого виробник зобов'язався виробити та поставити споживачу теплову енергію на потреби опалення і підігріву води в обумовлених договором обсягах на об'єкти споживача, а споживач - прийняти і оплатити її за встановленими тарифами у строки передбачені договором. Даний договір укладений з 15.10.06р. по 15.10.07р. і вважається щорічно продовженим на той же термін на останніх умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде письмова мотивована заява однієї із сторін про розірвання договору.

Згідно п. 6.7 (в редакції додаткової угоди від 01.10.11р.), оплата за теплову енергію здійснюється споживачем не пізніше 25 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Відповідно п. 7.3.3, за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної суми.

Пунктом 11.2 визначено, що договір припиняє свою дію у випадках: письмової згоди сторін про його припинення, прийняття рішення господарським судом про припинення його дії, ліквідації однієї або обох сторін як юридичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України № 346 від 28.03.11р. "Про ліквідацію урядових органів" було ліквідовано Державну інспекцію з енергозбереження разом з територіальними управліннями, а Указом Президента України № 462/2011 від 13.04.11р. - утворено Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, яке визначено правонаступником вказаної інспекції.

Листом від 30.12.11р. територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Херсонській області просило позивача продовжити дію договору від 15.10.06р. до подальшого оформлення договору з правонаступником; листом від 12.01.12р. відповідач запропонував, у т.ч. позивачеві переукласти з ним договір про надання послуг з 01.01.12р.

В період з січня 2012 року по квітень 2013 року позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання на опалення приміщення за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 5, орендованого Херсонським територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження на загальну суму 45562,03 грн, направив рахунки на оплату та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) для підписання.

12.02.14р. позивач надіслав відповідачу вимогу (лист № 428-15) про сплату 52044,30 грн заборгованості.

13.06.14р. міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" звернулося з позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, а саме: 45562,03 грн основного боргу, 595,42 грн 3% річних, 2697,51 грн пені та 3189,34 грн 7% штрафу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.14р. у справі № 910/11766/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.14р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 45562,03 грн боргу, 595,42 грн 3%річних, 269 грн пені, 318 грн штрафу; в іншій частині позову - відмовлено.

Пунктом 2 Указу Президента України № 462/2011 від 13.04.11р. встановлено, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження - урядового органу державного управління, що діяв у системі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Частинами п'ятою-шостою ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" (далі - Закон) визначено, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами (ч. 5 ст. 25 Закону).

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судами, позовні вимоги заявлені позивачем на підставі договору про постачання теплової енергії від 15.10.06р. На думку колегії, суди дійшли помилкового висновку, що казаний договір діє, оскільки не звернули уваги на пункт 11.2 договору, не з'ясували коли Державну інспекцію з енергозбереження по Херсонській області було виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а тому передчасно задовольнили позов з наведених підстав. Крім того, не встановили чи були фактично надані позивачем послуги з опалення, не зазначили якими доказами це підтверджується.

Вказане свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення від 02.09.14р. та постанова від 23.10.14р. підлягають скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.09.14р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.14р. у справі № 910/11766/14 скасувати повністю.

Справу № 910/11766/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова