ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 5011-75/14231-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач)розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 09.09.2013 Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014у справі№ 5011-75/14231-2012 Господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-Медікал"провизнання недійсним рішення загальних зборів учасниківза участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, дов. від 03.04.2014 б/н

відповідача: Бондарєва Я.В., дов. від 08.04.2014 б/н

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-Медікал" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-медікал", оформлене протоколом № 09/12 від 30.08.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 5011-75/14231-2012 (суддя Васильченко Т.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Коротун О.М., суддів Іоннікової І.А., Рєпіної Л.О.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 5011-75/14231-2012 скасовано, справу № 5011-75/14231-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі № 5011-75/14231-2012 (суддя Мельник В.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 у справі № 5011-75/14231-2012, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-Медікал" (далі - Товариство), затвердженого 02.10.2006, учасниками Товариства є ОСОБА_1 із часткою 26,09 % у статутному капіталі Товариства та ОСОБА_3 із часткою 73,91 % у статутному капіталі Товариства.

30.08.2012 відбулись загальні збори учасників Товариства, які оформлені протоколом № 09/12, на яких прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства та призначено на цю посаду ОСОБА_4.

Відповідно до протоколу № 09/12 загальних зборів учасників Товариства від 30.08.2012 судами з'ясовано, що на зборах був присутній учасник Товариства ОСОБА_3, який володіє 73,91 % голосів. З питань порядку денного присутній учасник голосував "за".

Судами першої та апеляційної інстанції вказано, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів 30.08.2012 о 12.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 18/1, на яких передбачалося вирішення питань про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства та призначення на цю посаду ОСОБА_4, що підтверджується письмовим повідомленням від 30.07.2012, адресованим учаснику ТОВ "ІС-Медікал" ОСОБА_1.

Вказане повідомлення було направлено за місцем роботи позивача та отримано 31.07.2012 ОСОБА_5, яка обіймає посаду бухгалтера Товариства.

Згідно із наявними в матеріалах справи поясненнями бухгалтера Товариства ОСОБА_5, 31.07.2012 вона особисто отримала вищезазначене повідомлення про проведення загальних зборів та передала, у прийнятий на підприємстві спосіб, разом із службовою кореспонденцією це повідомлення директору товариства - ОСОБА_1

Предметом позову у справі є позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-Медікал", оформлене протоколом № 09/12 від 30.08.2012.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що він не був повідомлений персонально про проведення загальних зборів учасників Товариства, які відбулись 30.08.2012, та не брав участі у вказаних зборах, чим порушені його корпоративні права та законні інтереси. Також позивач вказує на те, що ОСОБА_5 не була уповноваженим представником позивача та не мала довіреності на отримання кореспонденції, адресованої позивачу як учаснику Товариства, а статутом Товариства не передбачена можливість здійснювати повідомлення про проведення загальних зборів за юридичною адресою Товариства.

Місцевий господарський суд, вирішуючи питання щодо повідомлення позивача про скликання загальних зборів, виходив з того, що статутом Товариства не передбачено конкретний спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів; повідомлення про загальні збори було направлене за місцем роботи позивача та отримане бухгалтером Товариства і позивач не надав доказів відсутності його на робочому місці як директора товариства у період з 31.07.2012 по 29.08.2012. Враховуючи, що питання порядку денного загальних зборів Товариства стосувалося ОСОБА_1 як посадової особи цього Товариства суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників за місцем роботи.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Судами встановлено, що на порядок денний зборів, які відбулись 30.08.2012, були винесені питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства та призначення на цю посаду ОСОБА_4.

Як передбачено ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Проаналізувавши зміст статуту Товариства та з'ясувавши, що в ньому не визначено підстави усунення (звільнення) директора Товариства від виконання його обов'язків, оцінивши доводи позивача про те, що він, не будучи повідомленим про проведення загальних зборів, не зміг підготувати як директор Товариства звіт про стан Товариства, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили вказані доводи позивача, оскільки наявність такого звіту не є обов'язковим при вирішенні питання про звільнення директора Товариства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Статутом Товариства не передбачено спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів. Пунктом 10.15 Статуту визначено лише, що повідомлення учасників про проведення зборів учасників повинне бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного.

Зважаючи на відсутність у Статуті Товариства конкретного способу повідомлення про скликання зборів, виходячи з того, що питання порядку денного загальних зборів стосувалися безпосередньо ОСОБА_1 як посадової особи Товариства і враховуючи ненадання позивачем доказів відсутності його на робочу місці у період з 31.07.2012 по 29.08.2012, суди попередніх інстанцій визнали належним повідомлення позивача про проведення загальних зборів за місцем його роботи. З наявних в матеріалах справи доказів суди встановили, що повідомлення про проведення загальних зборів на 30.08.2012 було особисто отримано 31.07.2012 бухгалтером Товариства ОСОБА_5 та передане разом із службовою кореспонденцією директору Товариства ОСОБА_1

Як зазначено у п.п. 19, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Суди мають враховувати, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

З наведеного вбачається, що неможливість учасника взяти участь у загальних зборах Товариства має бути викликана саме порушенням чи недотриманням вимог закону про скликання загальних зборів.

Натомість, як свідчать встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, неучасть позивача у загальних зборах була зумовлена тим, що у період з 30.08.2012 по 02.09.2012 він перебував на лікарняному. Доказів того, що позивач не зміг взяти участь у зборах внаслідок неповідомлення його про проведення зборів судами не встановлено, а позивачем не доведено.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №11/12 від 08.10.2012, яка міститься у касаційні скарзі, суд касаційної інстанції, з огляду на підстави позову, зазначає, що вказана вимога є додатковою позовної вимогою, яка може бути заявлена шляхом подання окремого позову, про що було наголошено в увалі Господарського суду міста Києва від 08.11.2012, якою вирішувалось питання про прийняття вказаної вимоги до розгляду.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, по суті зводяться виключно до заперечень щодо оцінки доказів у справі, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 у справі № 5011-75/14231-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова