ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 910/8547/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ТРЕЙД"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі№ 910/8547/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ТРЕЙД"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круто-дорого"про розірвання договору та стягнення 51528,93грн, в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мазур І.О. дов. від 19.02.2016,- відповідача:Щур В.А. дов. від 10.10.2016

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобуд-Трейд" (надалі - ТОВ "Ізобуд-Трейд") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круто дорого" (надалі - ТОВ "Круто дорого") про розірвання договору та стягнення 51528,93 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним перераховано передоплату за договором про створення сайту №ІТ-09-005/15 від 02.09.2015, проте відповідачем зобов'язання з виконання робіт за договором належним чином не виконано, тому позивачем заявлено вимоги про розірвання договору, повернення суми передоплати в розмірі 37360,00 грн., сплати неустойки за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 3736,00 грн., 3% річних в розмірі 432, 96 грн., а також стягнення упущеної вигоди в розмірі 10000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2016 (суддя Босий В.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин невиконання ТОВ "Круто дорого" своїх обов'язків з виконання робіт за Договором як станом на 21.11.2015, так і станом на час розгляду справи судом, в зв'язку з чим не знайшов підстав для повернення позивачу сплаченої суми авансу в розмірі 37360,00 грн. Крім цього, враховуючи факт повноцінного функціонування веб-сайту, який є результатом виконаних відповідачем робіт за Договором, місцевий суд вважав недоведеним позивачем факт істотного порушення відповідачем умов Договору, за наявності якого приписи ст. 651 ЦК України пов'язують можливість його розірвання, відповідно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині. З огляду на переписку сторін щодо перенесення термінів виконання зобов'язань за Договором в зв'язку із надходженням вказівок позивача як замовника, місцевий суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за порушення строків виконання робіт.

ТОВ "Ізобуд-Трейд" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просило скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. На думку апелянта, суд не з'ясував обставин невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, не врахував, що роботи не були належним чином виконані в передбачений договором строк. Надіслані 21.11.2015 файли не є належним виконанням робіт, оскільки сукупність даних та контенту не мають нічого спільного з результатом виконаних робіт, який мав бути досягнутий.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 (судді: Дикунської С.Я., Жук Г.А.,Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Ізобуд-Трейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №910/8547/16 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст.837, ч.1ст.857, ч.1ст629, ст.526 ЦК України та ч.1ст.43 ГПК України.

Ухвалою від 02.12.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Бакуліна С.В., Поляк О.І.. касаційна скарга ТОВ "Ізобуд-Трейд" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 22.12.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.09.2015 між ТОВ "Ізобуд-Трейд" (клієнт) та ТОВ "Круто дорого" (веб-студія) був укладений договір про створення сайту №ІТ-09-005/15 (надалі - "Договір"), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а веб-студія приймає на себе виконання наступних робіт: розробку програмного забезпечення, призначеного для оформлення у вигляді веб-сайту. Веб-студія зобов'язується виконати виключний перелік робіт, вказаний в додатку №1 до даного договору. Будь-які інші роботи, не вказані в додатку, оплачуються додатково та у вартість не входять.

За змістом п. 2.1 Договору веб-студія приступає до виконання робіт на наступний робочий день з моменту отримання від клієнта передоплати у розмірі 100% від загальної суми договору на розрахунковий рахунок веб-студії.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що строк виконання робіт складає 21 робочий день.

Згідно з п. 2.3 Договору готовий сайт здається "під ключ" у вигляді архіву zip з додаванням коду передачі даних по протоколу ftp: логін, пароль та хост-адресу, відправленим електронною поштою.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість робіт згідн договору встановлюється в сумі 37360,00 грн., що є еквівалентом 1600,00 дол. США за курсом НБУ на день оплати.

Додатком №1 до Договору сторони погодили, що в рамках тарифного плану PLATINUM будуть виконані роботи:

- SWOT-аналіз бізнесу

- розробка концепту та 4U УТП

- професійний копірайтінг

- розробка скелету сторінки

- індивідуальний елітний дизайн

- кроссбраузна верстка

- просунута SEO оптимізація

- налаштування аналітики та цілей

- налаштування корпоративної пошти

- налаштування UTM-міток

- налаштування CMC-інформації

- налаштування Google Adwords

- налаштування яндекс директор

- налаштування реклами у VK/FB

- налаштування ремаркетингу

- 60 днів покращення оголошень

- налаштування мультилендінгу

- налаштування геотаргетингу

- мобільна версія лендінгу

- інтеграція з CRM системою

- налаштування VolP телефонії

- купон на 600 грн. у подарунок

- домен та хостінг у подарунок

- 16 А/Б тестів у подарунок

- маркетинг-кіт у подарунок.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача передоплату у розмірі 37360,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

За твердженнями позивача станом на час звернення до суду, роботи відповідачем виконані не були. 14.01.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення суми передоплати, еквівалентної 1600,00 дол. США., в задоволенні якої відповідач відмовив. 21.11.2015 відповідачем було надіслано йому деякі дані у вигляді файлів, які не є результатом виконаних робіт, який мав бути досягнутий.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач електронним листом від 24.11.2015 передав позивачу логін, пароль та хост-адресу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до відповідача з претензіями щодо неможливості використання переданого йому результату робіт після надсилання всієї необхідної інформації ТОВ "Круто дорого", як і наявних недоліків, які не можуть бути усуненими відповідачем.

Крім того, апеляційним судом було підтверджено, факт виготовлення веб-сайту відповідачем, доказів на спростування цього факту, та виготовлення ве-сайту будь-якою іншою особою матеріали справи не містять.

Отже, статтею 11 Цивільного кодексу України, передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Водночас, згідно положень чинного законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Ч.ч 1, 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Отже йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Натомість, встановлено факт повноцінного функціонування веб-сайту, який є результатом виконаних відповідачем робіт за Договором й позивачем цього жодним чином не спростовано, а також не доведено позивачем істотного порушення відповідачем умов Договору, за наявності якого можливе його розірвання.

Крім того, встановлено, що електронним листом від 24.11.2015 відповідач передав представнику позивача логін, пароль та хост-адресу, що підтверджується й додатком В до висновку № 1808 від 11.07.2016 експертного дослідження електронної пошти. Отже, саме з цього моменту позивач як замовник мав право користуватися результатом виконаної відповідачем роботи - створеним веб-сайтом.

Одночасно, під час проведення судового засідання 11.07.2016 в присутності представників сторін судом було проведено огляд результатів робіт, виконаних відповідачем за Договором, та встановлено, що веб-сайт, який мав бути виготовлений ТОВ "Круто дорого" на замовлення ТОВ "Ізобуд-Трейд", повноцінно функціонує та використовується позивачем за електронною адресою: http://roof-braas.com.ua. Твердження позивача про те, що 21.11.2015 йому відповідачем були передані деякі дані вигляді файлів, які не можуть вважатися належним виконання зобов'язання за Договором спростовуються матеріалами справи.

Ст.611 ЦК України передбачено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. За приписами ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, як встановлено судами попередніх інстанцій за умовами п. 5.1. Договору за порушення кінцевого строку виконання усієї роботи веб-студія сплачує клієнту неустойку у розмірі 0,5% в день від отриманої суми передоплати, але не більше 10% цієї суми. В той же час, згідно п. 3.2 Договору веб-студія має право збільшити строк виконання робіт по п. 2.2 на кількість днів вимушеного простою до отримання відповідних вказівок від клієнта. Крім того, з електронної переписки сторін, вбачається, що протягом вересня-листопада 2015р. терміни виконання зобов'язань за Договором неодноразово переносилися у зв'язку з надходженням вказівок позивача як замовника, що не суперечило положенням п. 3.2 Договору.

Одночасно ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, апеляційний суд правомірно погодився з висновками місцевого суду про відсутність підстав для відповідальності відповідача за порушення передбачених п. 2.2 Договору строків виконання робіт у вигляді стягнення неустойки в розмірі 3736,00 грн. та 432, 96 грн. 3% річних.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 10000, 00 грн., яку повинен довести відповідно до ст. 33 ГПК України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Таким чином, відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, взявши до уваги наведене та встановивши, що між ТОВ "Ізобуд-Трейд" та ТОВ "Круто дорого" встановилися договірні відносини, які були виконані, прийшли до обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза межами процесуальних повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі господарські суди не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОБУД-ТРЕЙД" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі № 910/8547/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна О.І. Поляк