ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 903/444/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Кость О.Г.; відповідача - Кобук О.М.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від29.07.2015та на рішенняГосподарського суду Волинської областівід27.05.2015у справі№ 903/444/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПідприємства теплових мереж "Ковельтепло"простягнення 77 243, 59 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про стягнення пені в сумі 55 428, 35 грн, 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 11 988, 79 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 9 826, 45 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.04.2015 порушено провадження у справі № 903/444/15 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про стягнення 77 243, 59 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Гарбар І.О.) від 27.05.2015 позов задоволено частково. Суд стягнув з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 49 529, 41 грн, з яких 27 714, 17 грн пеня, 11 988, 79 грн 3% річних, 9 826, 45 грн інфляційні втрати. У стягненні 27 714, 17 грн пені відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Філіпова Т.Л. Гулова А.Г.) від 29.07.2015 рішення Господарського суду Волинської області від 27.05.2015 змінено, стягнуто з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 26 322, 77 грн пені, 11 385, 24 грн 3% річних, 9 826, 45 грн втрат від інфляції. В стягненні 29 105, 58 грн пені та 603, 55 грн 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 та рішенням Господарського суду Волинської області від 27.05.2015, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 26 322, 77 грн пені скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 26 322, 77 грн пені, в стягненні якої було відмовлено, в іншій частині просить рішення господарських судів залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права, а саме ст.ст. 42, 43, 83 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13/3713-БО-2 від 28.12.2012 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язався передати у власність Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (покупець) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно із п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 4 930 0 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пп. 3.3. п. 3 договору).

Підпунктом 6.1. пункту 6 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу імпортований природний газ на загальну суму 10 621 470, 32 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Оплату за поставлений газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови договору. Остаточний розрахунок за поставлений газ отриманий протягом 2013 року відповідач сплатив лише 30.12.2013.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про стягнення пені в сумі 55 428, 35 грн, 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 11 988, 79 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 9 826, 45 грн.

При цьому, рішення місцевого гсоподарського суду та постанова апеляційного гсоподарського суду в частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції не оскаржуються.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком пені, здійсненого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" її сума становить 55 428, 35 грн. Разом з тим, перевіривши правильність нарахування вказаних сум, апеляційний господарський суд з огляду на позицію, наведену у п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, дійшов висновку, що обґрунтованими є сума пені в розмірі 52 645, 53 грн.

При цьому, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для зменшення пені.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Місцевим господарським судом враховано звіти про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) обох сторін, вкрай незадовільний фінансовий стан відповідача, наявність великої дебіторської заборгованості з боку споживачів (населення), що в свою чергу ставить під загрозу проведення останнім своєчасної сплати енергоносіїв (газ, вода, електрична енергія), наявність кредиторської заборгованості, сплату основної суми заборгованості.

Судом апеляційної інстанції, в свою чергу, було враховано майновий стан Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (важке матеріальне становище, що підтверджено відповідними документами: звіт про фінансові результати за 2013 рік, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2014 року), ступінь виконання підприємством взятого на себе зобов'язання по сплаті заборгованості (станом на день подання позову до суду борг відповідачем сплачено в повному обсязі). Також враховано майновий стан ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в тому числі негативні наслідки, котрі можуть бути спричинені неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором.

Розглядаючи питання про стягнення пені, судом апеляційної інстанції взято до уваги такі обставини: причини неналежного виконання зобов'язання, незначне прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, добровільне усунення винною стороною порушення (оплати суми заборгованості) та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, з врахуванням дійсного розміру суми пені, що підлягала до стягнення з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло", суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову в цій частині в розмірі 26 322, 77 грн.

На підставі викладеного та з врахуванням обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх висновком про наявність правових підстав для зменшення пені.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 9 826, 45 грн судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні виомги щодо стягнення 3% річних госпдарськими судами також визнано такими, що підлягають задоволенню, при цьому, судом апеляційної інстанції внаслідок здійснення перерахунку визначено дійсний розмір даної суми, що підлягає задоволенню - 11 385, 24 грн, у звя'зку з чим змінено в цій частині рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, якою обґрунтовано змінено рішення місцевого господарського суду в частині розміру сум пені та 3% річних, що підлягають до стягнення, та залишено без змін - в частині розміру суми втрат від інфляції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 у справі № 903/444/15 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.