ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 910/5459/15-г

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Коваленка В.М.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кінто Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешнл"на ухвалугосподарського суду міста Києва від 11.06.2015, постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 та заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешнл" про відмову від касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015у справі№ 910/5459/15-г господарського суду міста Києваза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешнл"до публічного акціонерного товариства "Енергетичні технології"пробанкрутство за участю представників сторін: ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" - Селепея Ю.І.; ПАТ "Енергетичні технології" - Дружиніна Є.Є та арбітражного керуючого Куліченка М.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 року у справі № 910/5459/15-г (Суддя - Пасько М.В.) визнано кредиторами боржника: - ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" на суму 2 737 527,99 грн. - вимоги четвертої черги; - ТОВ "Кінто Інвест" на суму 929 251,00 грн. - вимоги шостої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 666 778,99 грн. Клопотання розпорядника майна боржника про усунення керівника ПАТ "Енергетичні технології" відхилено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі №910/5459/15-г (головуючий суддя: Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кінто Інвест" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/5459/15-г залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/5459/15-г залишено без змін.

Не погодившись із прийнятими у даній справі судовими актами, ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою у якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

20.10.2015 року, до початку судового засідання ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" подано до Вищого господарського суду заяву про відмову від касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015, якою переглянуто ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 11.06.2015.

Відповідно до ст. 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Враховуючи, що відмова ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" від касаційної скарги не порушує права і охоронювані законом інтереси сторін у справі, а також, подана до винесення постанови касаційною інстанцією та відповідає приписам ст. 1116 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе задовольнити клопотання ТОВ "Косакс Енд Ко Інтернешнл" про відмову від касаційної скарги, касаційне провадження за вказаною скаргою припинити.

Крім того, не погодившись із ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 до суду касаційної інстанції зі скаргою звернулось ТОВ "Кінто Інвест", з проханням оскаржувані судові акти в частині включення грошових вимог заявника в сумі 929 251 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів скасувати та прийняти нове рішення про включення цих вимог до четвертої черги, а також про включення до першої черги реєстру кредиторських вимог боржника грошових вимог ТОВ "Кінто Інвест" в сумі 1218 (витрати на сплату судового збору), пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів відзначає, що даний перегляд здійснюється в частині правомірності віднесення кредиторських вимог ТОВ "Кінто Інвест" в сумі 929 251 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів та не включення суми сплаченого судового збору в розмірі 1218 грн. до першої черги задоволення кредиторських вимог.

Відповідно до п. 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка діє з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Під час розгляду справи суди встановили, що ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Енергетичні технології", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Куліченка М.О.

Оголошення про порушення справи про банкрутство було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.03.2015 № 15978.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 23 Закону, до суду надійшла заява, зокрема, ТОВ "Кінто Інвест" про визнання його кредиторських вимог на суму 929 251,00 грн.

Заявлені вимоги ґрунтуються на укладеному 27.09.2013 року між ТОВ "Кінто Інвест" та ПАТ "Енергетичні технології" Попередньому договорі, а також укладеному між ними Договорі від 28.07.2014 року про розірвання Попереднього договору.

Так, відповідно до п. 1.1. Попереднього договору, сторони зобов'язуються не пізніше 27.07.2014 року укласти основний догорів оренди нерухомого майна - частин приміщень торгово-розважального комплексу, що будується за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. А.Мельника, 4.

Пунктом 13.6. Договору сторони передбачили, що у випадку, якщо з вини ПАТ "Енергетичні технології" не буде укладено Договір оренди нерухомого майна (Основний договір) у строки, що передбачено ст. 1.1 договору, останній сплачує штраф у розмірі 21% від суми невиконаного зобов'язання. Під сумою невиконаного зобов'язання сторони на підставі ст. 13.1 домовились вважати суму вартості оренди за перші 14 місяців оренди (4 425 006,35 грн.)

28.07.2014 року між ТОВ "Кінто Інвест" та ПАТ "Енергетичні технології" укладено Договір про розірвання Попереднього договору від 27.09.2013 року у зв'язку із невиконанням ПАТ "Енергетичні технології" своїх зобов'язань щодо добудови та надання ТОВ "Кінто Інвест" в оренду нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.2. даного договору, боржник сплачує штраф у розмірі 21% від суми невиконаного зобов'язання, розмір якого дорівнює 929 251,00 грн.

Суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд погодився із правомірністю заявлених вимог та прийняв рішення щодо віднесення заявленої суми 929251,00 грн., яка за своєю правовою природою є штрафом за невиконанням боржником своїх зобов'язань, до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Кінто Інвест" не погоджується із визначенням черговості задоволення його вимог, та вважає, що судами невірно застосовано положення Закону, оскільки, на його думку, ст. 45 Закону про банкрутство є спеціальною нормою по відношенню до ст. 25 даного Закону, яка врегульовує загальні питання проведення попереднього засідання та затвердження реєстру вимог кредиторів і не стосується порядку визначення черговості задоволення вимог кредиторів.

Проте, колегія суддів відхиляє наведені доводи касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 8 даної статті встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Черговість задоволення вимог кредиторів передбачена ст. 45 Закону, відповідно до якої у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до ст. 25 Закону неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у VI чергу та може бути предметом мирової угоди.

Тобто, вимоги норми даної статті передбачають відокремлення вимог за основним зобов'язанням та вимог щодо стягнення неустойки (штрафу пені) та віднесення цих вимог до різних черг вимог кредиторів.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, грошова відповідальність на суму 929251,00 грн. не є основним зобов'язанням боржника перед ТОВ "Кінто Інвест", а є штрафом за невиконання ПАТ "Енергетичні технології" своїх зобов'язань щодо добудови та надання ТОВ "Кінто Інвест" в оренду нерухомого майна у визначений строк.

Нормами ст.ст. 224, 230 Господарського кодексу України встановлено, що збитки, як і штрафні санкції, відшкодовуються учасником господарських, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Таким чином, вірно встановивши, що заявлені вимоги ТОВ "Кінто Інвест" у вигляді штрафу у розмірі 929251,00 грн. не є основним зобов'язанням боржника, суди попередніх інстанцій на підставі положень Закону, врахувавши обставини справи та категорію (характер) правовідносин, вірно визначились щодо черговості їх задоволення.

Щодо доводів касаційної скарги, що судом не затверджено вимоги ТОВ "Кінто Інвест", які є судовим збором за подання заяви у розмірі 1 218,00 грн., та не включено до першої черги, вони також відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що вказана вимога у заяві з кредиторськими вимогами до суду не заявлялась, не була предметом розгляду при формуванні та затвердженні реєстру вимог кредиторів.

Крім того, слід відзначити, що звернення із кредиторськими вимогами є правом кредитора, у зв'язку із чим суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, не зобов'язаний включати вимоги, які кредитором не заявлялись, автоматично, хоча і Законом передбачено їх задоволення у першу чергу.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності включення кредиторських вимог ТОВ "Кінто Інвест" , які є штрафом у розмірі 929251,00 грн., до шостої черги реєстру вимог кредиторів та у відсутності обов'язку у суду першої інстанції автоматично включити вимоги того ж кредитора, які є витратами на оплату судового збору у сумі 1218 грн. до першої черги реєстру кредиторських вимог.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені у касаційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені.

Відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Косакс Енд Ко Інтернешнл" від касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі №910/5459/15-г, касаційне провадження за вказаною скаргою припинити.

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кінто Інвест" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі №910/5459/15-г в частині включення кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Кінто Інвест" в розмірі 929251 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Енергетичні технології" залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді О.В. Білошкап

В.М. Коваленко