Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 924/726/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці - Подільському та Кам'янці - Подільському районі на ухвалувід 29.01.2015 господарського суду Хмельницької області та постановувід 24.02.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 924/726/14 господарського суду міста Києвапро банкрутствопублічного акціонерного товариства "Модуль", м. Кам'янець - Подільському арбітражний керуючий Матущак В.І., (ліквідатор) м. Хмельницький в судовому засіданні взяв участь представник

скаржника Міхайлишина М.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського Хмельницької області знаходиться справа №924/726/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Модуль" (далі - ПАТ "Модуль", боржник) порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Постановою від 28.10.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

16.12.2014 до господарського суду Хмельницької області надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці - Подільському Кам'янець - Подільському районі (далі - УПФУ в м. Кам'янці - Подільському, кредитор) про визнання поточних грошових вимог до боржника на загальну суму 92 491,24 грн., з яких 20 309,84 грн. - шкода у вигляді надмірно сплачених сум пенсій.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.01.2015 (суддя Яроцький А.М.) заяву УПФУ в м. Кам'янці - Подільському про визнання поточних грошових вимог до боржника задоволено частково. Визнано поточні грошові вимоги у сумі 72 181,40 грн. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а у визнанні решти вимог в сумі 20 309,84 грн. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (судді: Огороднік К.М. - головуючий, Демидюк О.О., Тимошенко О.М.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями в частині відмови у визнанні його вимог, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати у відповідній частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання грошових вимог до боржника в сумі 20 309,84 грн.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 23 Закону про банкрутство, ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Кредитор зазначає, що спірна заборгованість боржника була виявлена в процедурі розпорядження майном, а тому є поточною.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні вимоги кредитора в сумі 20 309,84 грн. становлять борг з переплати пенсії внаслідок надання боржником невірної довідки про нарахування працівнику ОСОБА_8 заробітної плати у період з січня 1990 року по грудень 1994 року. Заявляючи зазначені вимоги у якості поточних, кредитор вказав на те, що борг був виявлений ним лише за результатами здійснення зустрічної перевірки боржника згідно з актом перевірки від 06.05.2014 № 1453.

У той же час відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; до поточних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У даному випадку спірні зобов'язання виникли у боржника в період 1990-1994 років, тобто ще до порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство такі вимоги є конкурсними, а тому не залежно від моменту виявлення кредитором відповідних зобов'язань боржника повинні були бути заявлені у строки та в порядку, встановлені ст. 23 Закону про банкрутство.

Заявляючи спірні грошові вимоги у якості поточних, кредитор помилково ототожнив момент фактичного виникнення зобов'язання та момент виявлення ним наявності цього зобов'язання (у т.ч. внаслідок визнання суми зобов'язання боржником самостійно, виявлення зобов'язання при проведенні перевірки, набрання законної сили судовим рішенням про стягнення заборгованості тощо).

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні поточних грошових вимог кредитора в сумі 20 309,84 грн. є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення у відповідній частині прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.01.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 924/726/14 в частині відмови в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі про визнання поточних грошових вимог до боржника в сумі 20 309,81 грн. залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич