Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 914/1839/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Кіт М.С.,відповідача-Гарбузюк Р.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Іскра"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014у справі№914/1839/14за позовомПАТ "Іскра"доПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"провнесення змін до договору оренди газопроводувстановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2014 (суддя Рим Т.Я.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Якімець Г.Г.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

ПАТ "Іскра" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст.ст.291,651,795 ЦК України, ст.179 ГК України та п.п.4,5 ст.71 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Зокрема, скаржник вважає, що такі дії відповідача, як підписання актів приймання-передачі природного газу з боку газопровідного підприємства вказують на користування ним газорозподільною мережею, що, в свою чергу, свідчить про продовження договірних відносин між позивачем та відповідачем протягом січня-червня 2014 року. Крім того, на думку заявника, враховуючи неповернення орендарем газопроводу по акту приймання-передачі, договір оренди від 01.01.2011 не є припиненим, у зв'язку з чим, до нього можуть бути внесені зміни. Також скаржник вказує на те, що п.п.4,5 ст.71 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" містять пряму вказівку закону щодо обов'язковості передачі газорозподільному підприємству (відповідачу) газопроводу в користування шляхом укладення договору оренди.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

01.01.2011р. між ПАТ "Іскра" (орендодавець) та ПАТ "Львівгаз" (орендар) укладено договір оренди газопроводу ГРС "Винники" - ВАТ "Іскра" №0102111/8104 (далі - договір від 01.01.2011), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) газопровід високого тиску ГРС "Винники" - ВАТ "Іскра" та катодні станції - 4 штуки, які належать орендодавцю на праві власності. Об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для передачі природного газу споживачам по газопроводу. Договір укладається терміном на 3 роки і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2013р. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін.

На виконання умов договору від 01.01.2011 орендодавцем передано в користування, а орендарем прийнято об'єкт оренди, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 01.01.2011.

Відповідно до п.2.3 договору від 01.01.2011 у разі припинення даного договору, в т.ч. дострокового, об'єкт оренди повертається орендарем орендодавцю на протязі 5-ти днів з дати припинення даного договору. Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами відповідного акту про повернення об'єкту оренди, який є додатком до даного договору (додаток 3).

Пунктом 4.4.11 договору від 01.01.2011 визначено, що у термін, зазначений в даному договорі орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендарю у випадку припинення дії договору з підписанням акту про поверненням акту про повернення об'єкту оренди, акту перевірки герметичності газопроводу та повернути за актом приймання-передачі технічну документацію зовнішній газопровід високого тиску ГРС "Винники" - ВАТ "Іскра".

01.01.2011р. між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу №В-128, предметом якого є надання ПАТ "Львівгаз" (виконавець) послуг з транспортування природного газу ПАТ "Іскра" (споживач) розподільними мережами та оплата наданих послуг споживачем. Підставою для укладення цього договору є наявність договору між споживачем та постачальником (продавцем) газу (п.1.2 договору від 01.01.2011 №В-128). При транспортуванні природного газу, отриманого з ресурсів НАК "Нафтогаз України", цей договір вважається технічною угодою щодо порядку організації обліку газу.

30.12.2013р. між сторонами у справі укладено договір на розподіл природного газу №2014/Т-ПР-01В128П, згідно умов якого ПАТ "Львівгаз" (газорозподільне підприємство) зобов'язується надати ПАТ "Іскра" (замовник) послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Додатком №2 до договору від 30.12.2013 передбачено договірні обсяги транспортування природного газу на 2014 рік, яким передбачено транспортування газу в січні 2014 року обсягом 1000000м3, в лютому 2014 року - 1000000м3.

В матеріалах справи міститься також договір на розподіл природного газу від 09.01.2014 №РЗ083090114-ПР, укладений між ПАТ "Львівгаз" (газорозподільне підприємство) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (замовник) відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується у 2014 році надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатації відповідальності сторін.

На підставі договору від 30.04.2014 №224/14-ПР(Р) НАК "Нафтогаз України" за участю ПАТ "Львівгаз" передано ПАТ "Іскра" природний газ, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу: від 30.04.2014 на суму 4232928,6 грн. (природний газ спожито в січні 2014р.); від 30.04.2014 на суму 3846033,52 грн. (природний газ спожито в лютому 2014р.); від 30.04.2014 на суму 3626182,77 грн. (природний газ спожито в березні 2014р.); від 30.04.2014 на суму 3733242,17 грн. (природний газ спожито в квітні 2014р.).

Листом від 03.01.2014 №07/4-5 ПАТ "Львівгаз" скерувало на адресу ПАТ "Іскра" примірник додаткової угоди №2 від 11.12.2013 з протоколом розбіжностей, в якому викладено текст договору №ДК074261213 від 26.12.2013 на користування складовими Єдиної газотранспортної системи України. Докази скерування такого листа долучено до матеріалів справи. Проте, згода сторонами досягнута не була.

03.01.2014р. ПАТ "Львівгаз" листом №07/4-6 скерувало на адресу ПАТ "Іскра" примірники актів перевірки герметичності газопроводу та актів прийому-передачі (повернення) об'єкта оренди. Докази скерування такого листа долучено до матеріалів справи.

Після спливу строку дії договору оренди газопроводу від 01.01.2011 (після 31.12.2013р.), відповідачем протранспортовано, а позивачем прийнято природний газ, про що свідчать такі акти приймання-передачі природного газу за договором №2014/Т-ПР-01В128П: від 01.02.2014 про транспортування відповідачем 1018826м3 природного газу; від 01.03.2014 про транспортування відповідачем 925704м3 природного газу.

Окрім того, враховуючи, що після спливу строку дії договору від 01.01.2011 №0102111/8104 позивач не прийняв об'єкт з оренди, ПАТ "Львівгаз" звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ "Іскра" про зобов'язання прийняти з оренди газопровід високого тиску ГРС "Винники (нова) - ПАТ "Іскра" та 4 катодні станції шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди до договору від 01.01.2011 №0102111/8104 та акту перевірки герметичності газопроводу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.05.2014 у справі №914/622/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014, позов задоволено шляхом зобов'язання ПАТ "Іскра" прийняти від ПАТ "Львівгаз" об'єкт оренди.

Статтею 764 ЦК України передбачено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.1 договору від 01.01.2011 №0102111/8104 сторони чітко передбачили, що термін його дії може бути продовжений за згодою сторін, а зміни та доповнення до договору погоджуються сторонами та оформляються окремими додатковими угодами (п.3.3 договору від 01.01.2011 №0102111/8104).

Відповідачем на виконання умов п.4.4.11 договору від 01.01.2011 було скеровано на адресу позивача супровідний лист №07/4-6 від 03.01.2014 з актом про повернення об'єкту оренди та актом перевірки герметичності газопроводу. Проте, позивач в порушення умов даного договору спірний об'єкт не прийняв, у зв'язку з чим, між сторонами виник спір, за результатами якого рішенням господарського суду Львівської області від 06.05.2014 у справі №914/622/14 було зобов'язано ПАТ "Іскра" прийняти з оренди від ПАТ "Львівгаз" об'єкт оренди-газопровід. Дане рішення набрало законної сили.

Таким чином, орендар заперечує щодо продовження строку договору оренди та вчинив дії з повернення орендованого майна орендодавцю, тому відсутні підстави вважати його поновленим на новий строк на тих же умовах.

Крім того, доказом відмови орендаря від пролонгації спірного договору є те, що відповідач вчиняв дії щодо укладення іншого договору на користування складовими Єдиної газотранспортної системи України, а саме ПАТ "Львівгаз" листом №07/4-5 від 03.01.2014 скерувало на адресу ПАТ "Іскра" примірник додаткової угоди №2 від 11.12.2013 з протоколом розбіжностей, в якому викладено текст договору №ДК074261213 від 26.12.2013 на користування складовими Єдиної газотранспортної системи України. Проте, сторонами не було досягнуто згоди щодо протоколу розбіжностей та тексту договору №ДК074261213 від 26.12.2013.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано своєчасну відмову орендаря (відповідача) від пролонгації договору шляхом направлення орендодавцю листа №07/4-6 03.01.2014 з актом перевірки герметичності газопроводу та актом приймання-передачі для оформлення факту повернення об'єкта з оренди, чим спростовуються твердження скаржника про продовження орендних договірних відносин між сторонами протягом січня-червня 2014 року.

Водночас, як роз'яснено п.5.1 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29.05.2013, позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з ч.1 ст.545, ч.2 ст.795 ЦК України.

Згідно імперативних приписів ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/622/14 між тими ж сторонами, залишеним без змін постановою ВГСУ від 01.10.2014, встановлено преюдиціальний факт припинення 31.12.2013р. договору оренди від 01.01.2011 №0102111/8104.

Таким чином, договір оренди припинився, а тому позов про внесення змін до нечинного договору є безпредметним та не підлягає задоволенню. Задоволення такого позову суперечитиме судовому рішенню у справі №914/622/14, яке в силу вимог ст.115 ГПК України є обов'язковим до виконання сторонами по справі.

Крім того, згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відтак, виходячи з системного аналізу змісту норм ч.2 ст.14 ЦК України та ч.4 ст.284 ГК України, орендаря не можна примусити до продовження терміну дії договору оренди, якщо він своєчасно заперечив проти цього, а саме протягом місяця з дня закінчення строку дії договору, що має місце у спірних правовідносинах сторін.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин (постанова ВСУ від 10.10.2011 у справі №44/374).

Касаційна інстанція також зазначає, що в даній правовій ситуації неправильне застосування апеляційним судом ст.71 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та помилкове незастосування ч.2 ст.795 ЦК України не призвели до прийняття неправильної по суті постанови, а тому не можуть бути достатньою підставою для її скасування.

Крім того, самі по собі посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на ч.2 ст.795 ЦК України не спростовують зазначеного вище преюдиціального факту, встановленого судовими рішенням по справі №914/622/14.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі №914/1839/14 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Іскра" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Ж.Корнілова

В.Цвігун