Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.06.2015 року у справі №920/725/13
Ухвала КГС ВП від 16.09.2018 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 18.06.2015 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №920/725/13
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №920/725/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 920/725/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу та на постанову господарського суду Сумської області від 20.01.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015у справі№ 920/725/13 за заявою Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс"про визнання банкрутомліквідаторІваненко Наталія Олександрівна в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Печонка К.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.05.2013 порушено провадження про банкрутство ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" за процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського суду Сумської області від 27.05.2013 визнано банкрутом ПАТ "Сумиоблагротехсервіс", відкрито ліквідаційну процедуру.

ОСОБА_4 звернулася до місцевого суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 27343,03 грн. з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку із виплати заробітної плати за період 6 днів жовтня 2013 та за період з листопада 2013 по 24.11.2014 року і включення їх до реєстру вимог кредиторів в першу чергу.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.01.2015 (суддя Соп'яненко О.Ю.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 (колегія суддів: Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 до боржника ПАТ "Сумиоблагротехсервіс" про визнання кредиторських вимог у розмірі 27 343,03 грн.

ОСОБА_4 звернулася з до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 20.01.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015, справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.5 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.11128 ГПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 звернулася до місцевого суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 27343,03 грн. з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку із виплати заробітної плати за період 6 днів жовтня 2013 та за період з листопада 2013 по 24.11.2014.

Згідно ст.28 Закону України "Про оплату праці" у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, спеціальним законом внормовано, що зобов'язання із заробітної плати, які виникли у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати додаткових зобов'язань банкрута, в тому числі по виплаті заборгованості по середньому заробітку, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Як зазначено вище, постанова про визнання боржника банкрутом винесена 27.05.2013 та відкрита ліквідаційна процедура.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.28 Закону України "Про оплату праці", відмовив заявнику у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог, оскільки заявлені вимоги нараховані ОСОБА_4 за період після відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвала господарського суду Сумської області від 20.01.2015 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 та ухвалу господарського суду Сумської області від 20.01.2015 у справі № 920/725/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук

Постанова виготовлена та підписана 19.06.2015