Постанова ВГСУ від 17.04.2014 року у справі №910/15945/13

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 910/15945/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Рибачок В.А. - дов. від 09.09.13, відповідача: Петров О.І. - дов. від 17.05.13, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" на постановуКиївського апеляційного господарського судувід15.01.14у справі№910/15945/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" до третя особаМіжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Асосіейшн" - ІАТА Україна Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Аеросвіт"провідновлення становища, що існувало до порушення та зарахування коштів до повернення в сумі 120607,10 грн.У судовому засіданні 27.03.14 оголошувалася перерва до 17.04.14.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Асосіейшн" - ІАТА Україна про зобов'язання відповідача включити в агентську розрахункову відомість за період з 08.01.13 до 15.01.13 Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" та врахувати включені у агентську розрахункову відомість за період з 08.01.13 до 15.01.13 суму коштів до повернення в розмірі 120607,10 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах. Позивач посилався на те, що відповідач безпідставно фактично виключив з агентських розрахункових відомостей за звітний період з 08.01.13 до 15.01.13 авіакомпанію "Аеросвіт". Він зазначав, що сума коштів до повернення за квитки авіакомпанії "Аеросвіт" за розрахунковий період з 08.01.13 до 15.01.13 становить 120607,10 грн. і ці кошти, на думку позивача, є безпідставно набутими відповідачем. Позов обґрунтований приписами статей 11, 15, 16, 590, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статей 20, 139 Господарського кодексу України, положеннями Посібника з BSP для Агентів. Місцеві процедури Глава 14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.13 (судді: Чинчин О.В., Любченко М.О., Привалов А.І.) у позові відмовлено. Господарський суд виходив з того, що умовами договору від 01.10.05 не передбачено відповідальності відповідача за визначення змісту інформації, яка міститься в агентській розрахунковій відомості чи може бути включена до неї. Суд дійшов висновку про те, що формування агентської розрахункової відомості і приймання відповідачем коштів від позивача здійснювалося від імені та в інтересах самого позивача. Суд також визнав, що у відповідача, як повіреного авіакомпанії, відсутні зобов'язання перед позивачем щодо здійснення розрахунків за продані чи повернуті квитки авіакомпанії, зокрема, і обов'язок включити у агентську відомість за спірний період суми коштів до повернення як переплату при здійсненні розрахунків з позивачем у майбутніх періодах. Водночас судом було враховано і те, що Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" було включено у агентські розрахункові відомості за період з 08.01.13 до 15.01.13. Крім того, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача врахувати включені у агентську розрахункову відомість за вказаний період суму коштів до повернення в розмірі 120607,10 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах не може ґрунтуватися на приписах статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 15.01.14 (судді: Рябуха В.І., Кондес Л.О., Ропій Л.М.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник посилається на порушення господарськими судами приписів статей 190, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статті 139 Господарського кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Товариство не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позову та вказує на те, що судами не були належно оцінені докази у справі та встановлені обставини справи. Товариство зазначає, що відповідач фактично виключив з агентських розрахункових відомостей за звітний період з 08.01.13 до 15.01.13 авіакомпанію "Аеросвіт". При цьому, як зазначає товариство суди не врахували те, що на відповідні дати платежу у позивача не було невиконаних зобов'язань перед відповідачем.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників позивача і відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.10.05 між Представництвом "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосшейшн", що діяла від імені Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) (ІАТА) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" - агентом був укладений договір з надання послуг BSPLink. За умовами цього договору ІАТА в особі ІАТА Україна зобов'язується надати агенту послуги з доступу і можливості користуватися BSPLink покращений, а агент приймає дані послуги та зобов'язується оплатити їх вартість на умовах, передбачених договором. BSPLink - це інтернет-базована система, яка доступна у двох формах - загальній і покращеній, та розроблена і управляється ІАТА з метою забезпечення доступу агентів та авіакомпаній до їхньої власної інформації стосовно звітно-розрахункових систем (BSP), в яких вони приймають участь, а також для приватного обміну інформацією між авіакомпаніями та агентами. Пунктом 4.1 договору передбачено, що при виконанні договору позивач отримує невиключне, персональне і невідчужувальне право користування BSPLink покращений, який або доступ до якого надається йому відповідачем. Право користування програмним продуктом надається на період надання позивачем послуг, передбачених договором. Порядок розрахунків за право користування програмним продуктом сторони передбачили в пункті 5 договору. За приписами цього пункту оплата здійснюється щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним в безготівковій формі без надання рахунку. Обов'язки відповідача за цим договором пов'язані з діями, спрямованими на надання доступу до системи BSPLink та обслуговуванням системи (пункт 2 договору). Відповідно до пунктів 6.5, 6.5.1, 6.5.2 спірного договору відповідач надає виключно послуги з доступу до BSPLink покращеного і не несе відповідальність, зокрема, за зміст інформації, яка знаходиться в системі BSPLink покращеному; виконання зобов'язань за угодами, укладеними між позивачем та авіакомпаніями, на які є посилання на BSPLink покращений. Господарськими судами установлено також, що 01.07.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" - агентом та Публічним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" - авіакомпанією укладено агентський договір №01-323/В. За умовами цього договору авіакомпанія доручила агенту здійснювати продаж послуг авіакомпанії, а також просування послуг авіакомпанії на території та відповідно до умов, визначених в договорі, а агент прийняв таке доручення. Відповідно до пункту 2.3 агентського договору при його виконанні авіакомпанія діє самостійно або через свого представника, яким є ІАТА Україна, що діє в інтересах та від імені авіакомпанії або в інтересах авіакомпанії і від свого імені на основі договору №026-BSP/VV/02-379 від 01.05.07, які випливають з договору та інших документів, що регулюють відносини сторін договору, та котрі зазначені в статті 5. Згідно зі статтею 5 агентського договору авіакомпанія, зокрема, доручає відповідачу отримувати від агента (позивача) кошти від продажу послуг від імені авіакомпанії (третьої особи) і будь-які інші кошти, які агент повинен сплатити відповідно до умов договору (включаючи штрафні санкції та компенсаційні платежі) та переказувати їх авіакомпанії і забезпечувати агента Звітами BSP за розрахунками. В процесі розгляду спору судами було установлено те, що на виконання умов договору від 01.10.05 відповідачем надавалися позивачеві послуги із надання доступу до спеціальної інтернет-базованої системи BSPLink. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Посилання на законодавство - це юридичні підстави позову. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віа Київ" заявлені до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва "Інтернешнл Ейр Асосіейшн" - ІАТА Україна про зобов'язання відповідача включити в агентську розрахункову відомість за період з 08.01.13 до 15.01.13 Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт" та врахувати включені у агентську розрахункову відомість за період з 08.01.13 до 15.01.13 суму коштів до повернення в розмірі 120607,10 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах. При цьому позивач фактичною підставою позову визначив договір з надання послуг BSPLink від 01.10.05. Як на юридичні (правові) підстави він посилався на приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Зі змісту наведеної норми убачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Виходячи з того, що зобов'язання виконувалися саме за спірним договором, і це установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, то відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 Цивільного кодексу України та задоволення заявлених позовних вимог. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.01.13 у справі №5006/18/13/2012. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними та спростовуються викладеним. Отже, колегія суддів визнає, що господарськими судами правильно застосовані норми матеріального і процесуального права до встановлених обставин справи, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -