Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 6/110-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу на ухвалу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах господарського суду Сумської області від 17.06.2014

та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014

у справі№ 6/110-10 господарського суду Сумської областіза заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт", Товариства з обмеженою відповідальністю охоронно-детективного агенства "Барс-3", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Терра фінанс" Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика"пробанкрутстволіквідаторПересадько Роман ІвановичВ судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика".

Постановою господарського суду Сумської області від 26.05.2011 визнано Відкрите акціонерне товариство "Сумська кондитерська фабрика" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Іваненко Н.О.

У червні 2014 року до господарського суду Сумської області звернулося Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 173,40 грн. по сплаті боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за травень 2014 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2014, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014, відмовлено у задоволенні заяви № 10608/11-11 від 30.05.2014 Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог до боржника Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика" (далі - ВАТ "Сумська кондитерська фабрика") у сумі 173,40 грн.

Управління Пенсійного фонду України у м. Сумах звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014, прийняти нове рішення, яким вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Сумах задовольнити.

В обґрунтування вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.1 ст. 1, ч.2 ст.41, ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон),

Судова колегія, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржених судових рішень норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Таким чином, в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати обов'язкових платежів, в тому числі передбачених пенсійним законодавством, оскільки господарська діяльність банкрута завершується і строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.04.2014 у справі №10/Б-711).

Відмовляючи у задоволення заяви Управління Пенсійного фонду України у м. Сумах, суди, посилаючись на приписи ст.1, 23 Закону, встановили, що зазначені грошові вимоги нараховані Управлінням за травень 2014, тобто після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, не є поточними зобов'язаннями банкрута та не підлягають їх визнанню.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедури, не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на наступне.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

Таким чином, враховуючи порядок формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та те, що відповідно до норм ч. 1 статті 25 Закону з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування, то відповідно і не нараховуються фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Згідно з ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2014 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2014 у справі № 6/110-10 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук