Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №910/7784/16 Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №910/7...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №910/7784/16

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 910/7784/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі№ 910/7784/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 216845,00 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Кузьміна Г.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/7784/16 (суддя Селівон А.М.) відмовлено Приватному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.) задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"; скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/7784/16 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 216845,00 грн. збитків, які виникли у зв'язку із втратою вантажу, 3252,68 грн. судового збору за подання позову; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 3577,95 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/7784/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що судом неправильно застосовано до спірних правовідносин норми ст.ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, не застосовано п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604, в результаті чого суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо правонаступництва відповідачем прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця".

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 30.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДИНГ" (постачальник) укладено договір № УПр14/28/162, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами та в кількості, зазначеним у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору та на умовах, передбачених договором.

Розділами 2 - 6 договору сторони узгодили кількість та якість продукції, що поставляється, умови та строки постачання, ціну та загальну суму договору, умови платежів, умови приймання-передавання, відповідальність сторін та форс-мажор, порядок вирішення спорів тощо.

На виконання умов договору згідно з залізничною накладною № 51582302 від 26.07.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ", як вантажовідправником, зі станції Фащевка Донецької залізниці до станції призначення "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці відправлено вагони № 56292741, № 53531307, № 59431007, № 53514956 з вантажем "антрацит", сорт АМ (13-25), загальною кількістю 277000 кг. Вантажоодержувачем за цією накладеною є ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Під час приймання вантажу на станції призначення Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці було виявлено, що вагони № 56292741, № 53531307, № 59431007 не прибули, про що на станції "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці було складено комерційний акт БН № 724361/1287 від 24.10.2015, відповідно до якого по відправці, зазначеній на лицьовому боці акта, значиться 4 напіввагони з вантажем "антрацит", фактично прибув 1 напіввагон, вагони № 56292741, № 53531307, № 59431007 відчеплені без складання акта загальної форми.

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 216845, 00 грн.

Позов мотивовано тим, що Державне підприємство "Донецька залізниця", як перевізник, не забезпечило збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, що є підставою для стягнення з нього збитків в розмірі 216845, 00 грн. Позивач, звертаючись з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", зазначає останнього правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця".

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог, вказує на те, що сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та Статуті відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

Суд вказує на те, що головою правління та членами комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", створеної згідно з Постановою КМУ від 25.06.2014 № 200, а також головою та членами комісії з реорганізації юридичної особи ДП "Донецька залізниця", створеної згідно з наказом Укрзалізниці від 06.08.2015 № 266-ц/од, керуючись статтею 107 Цивільного кодексу України складено передавальний Акт ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015. Згідно з вказаним Актом правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення АТО, не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Виходячи зі змісту постанови Кабінету Міністрів України та укладеного на її виконання зазначеного передавального акта, останній не містить чіткого переліку прав і обов'язків, які перейшли разом з активами, що мав би складатися за умов фактичної інвентаризації, зважаючи на не проведення інвентаризації, твердження позивача про перехід зобов'язань за тим чи іншим активом судом першої інстанції до уваги не прийняті.

Також місцевий господарський суд вказує на відсутність даних про припинення ДП "Донецька залізниця".

Апеляційний господарський суд, не погоджуючись з правовою позицією суду першої інстанції, скасував рішення та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги позивача.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 05.08.2015 оформлено передавальний акт, затверджений Міністром інфраструктури України 18.08.2015, відповідно до якого активи ДП "Донецька залізниця" було передано відповідачу, із зауваженням такого змісту: правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства, яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Відповідно, решта майна ДП "Донецька залізниця", яке розташоване не на території проведення АТО, було передано правонаступнику, тобто ПАТ "Українська залізниця".

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема, Державного підприємства "Донецька залізниця", відповідно до відповідача перейшли всі права та обов'язки Державного підприємства "Донецька залізниця".

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією апеляційного господарського суду та вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у даній справі підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У пункті 110 Статуту залізниць, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 № 457, зазначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з частиною 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники на підставі статті 113 Статут залізниць України несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажу антрацит (мінеральне паливо) 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.

Відповідно до пункту 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з пунктом 114 Статуту залізниць залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій Державне підприємство "Донецька залізниця", як перевізник, не забезпечило збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, що є підставою покладення на залізницю відповідальності за завдані збитки у сумі 216845,00 грн.

Судові рішення в частині наявності підстав для покладення відповідальності на залізницю за втрату вантажу при перевезенні відповідачем не оскаржуються.

Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 року № 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі.

Відповідно до пунктів 1 - 6 статті 2 вказаного Закону утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Утворення Товариства не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Пунктом 9 статті 2 зазначеного Закону передбачено, що одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі.

Комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Частиною 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону N 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця" на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено й Державне підприємство "Донецька залізниця".

Відповідно до пункту 5 вказаної Постанови Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

12.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 604, якою частково змінено пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Пунктом 2 вказаної постанови доручено Комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури:

1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна:

сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність;

сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України;

2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з пунктами 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови КМУ № 200.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Пунктами 20, 21 Статуту передбачено, що Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Відповідно до пунктів 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21.10.2015.

Як вказано судом першої інстанції, в Реєстрі не міститься інформація про припинення ДП "Донецька залізниця". У Реєстрі наявні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська залізниця", серед яких зазначено ДП "Донецька залізниця".

Однак, із комплексного аналізу вищезазначених норм права можна дійти висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ "Українська залізниця", на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно ДП "Донецька залізниця" визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

Відповідно до передавального акта від 05.08.2015 правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" (код ЄДРПОУ 01074957), яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", оскільки останнє не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця".

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо спірних правовідносин сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а вірне по суті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/7784/16 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/7784/16 залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 3903,21 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати