Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 29/65 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції: Морочинський А.М. не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Іскра" та товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська світлотехнічна група"на ухвалу та постанову за скаргою наГосподарського суду Львівської області від 19 січня 2015 року Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року публічного акціонерного товариства "Іскра" та товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська світлотехнічна група" дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиціїу справі№ 29/65за позовомвідкритого акціонерного товариства "Іскра"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Львівська світлотехнічна група"про стягнення 486 716,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.01.2015 (суддя - Синчук М.М), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 (головуючий - Давид Л.Л., судді - Гриців В.М., Кордюк Г.Т.), відмовлено в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Іскра" та товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська Світлотехнічна Група" на дії Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції, вчинені в зв'язку з примусовим виконанням наказу Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 у справі 29/65.

В касаційній скарзі ПАТ "Іскра" і ТОВ "Львівська Світлотехнічна Група", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.01.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скаржників.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2010 у справі № 29/65 позовні вимоги ВАТ "Іскра" до ТОВ "Львівська Світлотехнічна Група" задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 486 716,52 грн та судові витрати.

На виконання рішення, 14.06.2010 господарським судом було видано наказ.

12.07.2010 головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ Амбризом Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 20198394 з виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 29/65 про стягнення з боржника 491 819,69 грн заборгованості. Постановою надано боржнику строк для самостійного виконання виконавчого документа до 19.07.2010.

Постанова направлена боржнику до виконання.

Головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ 12.07.2010 надіслано запит в ДПІ у Залізничному районі для виявлення рахунків боржника в банківських установах, а 13.07.2010 вчинено заборону на все рухоме та нерухоме майно боржника в єдиному реєстрі заборон відчужень об'єктів рухомого та нерухомого майна.

20.07.2010 головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10 % від суми заборгованості, яка була направлена боржнику для відома та виконання та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, яку надіслано в реєструючі органи ЛОДКБТІ та ЕО, ДАІ для виконання, в частині накладення заборони на все рухоме та нерухоме майно боржника, що належить боржнику на праві приватної власності.

На підставі постанови головного державного виконавця про арешт коштів боржника - ТОВ "Львівська Світлотехнічна група", банками прийняті до виконання шляхом арешту рахунків в межах суми заборгованості. Також судами встановлено, що за боржником рухомого і нерухомого майна на праві приватної власності не зареєстровано, а виходом на територію з метою перевірки майнового стану боржника, майна, яке б підлягало опису й арешту для подальшої реалізації в рахунок погашення боргу не виявлено, про що державним виконавцем складено акт.

23.02.2011 на депозит Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ платіжною вимогою з банку "Фінанси та Кредит" витребувано арештовані кошти в сумі 372 458,04 грн, а 09.03.2011 на депозит Залізничного ВДВС ЛМУЮ платіжною вимогою з банку "Приватбанк" витребувано арештовані кошти в сумі 18 196,98 грн.

На депозитному рахунку Залізничного ВДВС ЛМУЮ акумульовано стягнуті в примусовому порядку з ТОВ "Львівська Світлотехнічна Група" кошти на загальну суму 390 655,02 грн, які в подальшому були перераховані в сумі 355 215,86 грн на користь ВАТ "Іскра", як частково стягнуту заборгованість згідно з виконавчого документа та 35 521, 59 грн - на користь держави, як частково стягнутий виконавчий збір та 39,07 грн - як частково стягнуті витрати на проведення виконавчих дій на користь держави.

20.06.2011 головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2011 позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Львівська Світлотехнічна група" та Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ про визнання за ним права власності на майно, зняття арешту з майна, яке належить боржнику, а також зобов'язання відповідача 2 провернути позивачу майно - 363 000, 00 грн, які були помилково перераховані позивачем ТОВ "Львівська Світлотехнічна група".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.12.2013 у справі № 5015/3029/11 позов задоволено частково. Визнано за ПАТ "Іскра" право власності на грошові кошти в сумі 363 000,00 грн, що були помилково перераховані з рахунку ВАТ "Іскра" на рахунок ТОВ "Львівська Світлотехнічна Група". Провадження щодо зняття арешту з майна припинено. В іншій частині позову відмовлено.

06.06.2014 ПАТ "Іскра" звернулось до ВДВС щодо надання йому належним чином оформленого подання до органів Державної казначейської служби України для повернення 35 560,66 грн, стягнутих, як виконавчий збір та витрати виконавчого провадження під час виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.06.2010 у справі № 29/65.

Листом № 12350 від 11.07.2014 Залізничний ВДВС повідомив про відсутність законних підстав для звернення до органів Державної казначейської служби України про повернення коштів.

Позивач і відповідач звернулися до суду на дії Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ.

Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій визначав Закон України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Права і обов'язки державного виконавця визначені у ст. ст. 11, 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Оскільки до обов'язків державного виконавця під час здійснення виконавчих дій не входить перевірка підставності надходжень коштів на рахунок боржника, а кошти, що знаходилися на депозитному рахунку Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ не мали родових ознак для виокремлення частини таких, то суди прийшли до правильного висновку про відсутність законних підстав у головного державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ для зняття арешту з рахунків ТОВ "Львівська Світлотехнічна Група" у даному випадку. Таким чином, головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ при виконанні наказу не було порушено вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення скарги сторін - ПАТ "Іскра" і ТОВ "Львівська світлотехнічна група" у судів не було.

Виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі за № 5015/3029/11 від 30.12.2013 р. має відбуватися у загальному порядку, а не шляхом визнання неправомірними дій державного виконавця у цій справі.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні вказаних вище норм Закону України "Про виконавче провадження", правильності висновків судів не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 19.01.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Іскра" та товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська світлотехнічна група" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 січня 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2015 року у справі за № 29/65 - без змін.

Головуючий, суддя П. ГончарукСуддя І. КондратоваСуддя Л. Стратієнко