Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 914/1334/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 рокута на рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 рокуу справі № 914/1334/13 господарського суду Львівської областіза позовом 1) ОСОБА_5 2) ОСОБА_6 3) ОСОБА_7до1) ОСОБА_4 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" 3) Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиціїза участю третьої особиПриватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8провизнання договорів купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" удаваними правочинами, визнання права власності та зобов'язання до вчинення дій

За участю представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_9, за дов. б/н від 06.10.2011;

від позивача-2: ОСОБА_9, за дов. б/н від 08.11.2011;

від позивача-3: ОСОБА_9, за дов. б/н від 08.11.2011;

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача-2: Мамась М.О., в.о. керівника

від відповідача-3: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2013р. у справі №914/1334/13 (суддя: Мороз Н.В.) позов задоволено частково; визнано право власності на частку у статутному капіталі ТзОВ "Старий Відень" у розмірі 33,33% статутного капіталу за ОСОБА_5; 33,34% статутного капіталу - за ОСОБА_6, 33,33% статутного капіталу - за ОСОБА_7; зобов'язано Державного реєстратора Трускавецької міської ради, м. Трускавець, вул. Бориславська,2 внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про перелік засновників ТзОВ "Старий Відень" та розмір їх часток у статутному капіталі у відповідності до статуту ТзОВ "Старий відень" в редакції від 11.10.2006р.: ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі-33,33%; ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі- 33,33%; ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі-33,34%; в частині решти вимог у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року у справі №914/1334/13 (судді: Костів Т.С., Малех І.Б., Желік М.Б.) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" та ОСОБА_4 - залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 р. у справі № 914/1334/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року та рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник позивачів та відповідача-2, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке підписано ОСОБА_10 представником ОСОБА_4.

Дане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки ухвалами Вищого господарського суду України від 05.03.2014 року та від 01.04.2014 року явка сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Крім того, ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.2014 року задоволено клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 15.04.2014 року; ухвала Вищого господарського суду України від 01.04.2014 року про відкладення розгляду справи надіслана сторонам по справі, а також додатково на адресу яка зазначена в клопотанні.

До Вищого господарського суду України також надійшли письмові пояснення ОСОБА_10 представника ОСОБА_4, в яких просять врахувати дані пояснення під час касаційного розгляду справи.

Заслухавши представника позивачів та відповідача-2, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ "Старий Відень" було зареєстроване 11.10.2006 р., що підтверджується статутом, затвердженим рішенням загальних зборів учасників від 06.10.2006 р. протокол №1. Статутний фонд визначений у розмірі 570000 грн., який поділений між учасниками: ОСОБА_7 - 190000 грн. (33,33%); ОСОБА_6 - 190000 грн. (33,34%); ОСОБА_5 - 190000 грн. (33,33%) (п. 5.1.3. Статуту у вказаній редакції).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.04.2013 р., учасниками ТзОВ "Старий Відень" зареєстровані ОСОБА_5 - внесок до статутного фонду 76000 грн.; ОСОБА_4 - внесок до статутного фонду 494000 грн., ТзОВ "Старий Відень" - розмір внеску до статутного фонду - 0 грн.. Статутний капітал був повністю сформований в розмірі 570000 грн. 11.10.2007 р.

ОСОБА_5 обрано головою товариства та надано йому право вчиняти юридичні дії від імені товариства без довіреності, у т.ч. підписувати господарські договори. (Протокол загальних зборів учасників ТзОВ "Старий Відень" від 03.11.2008 р.)

03.06.2009 р. між ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_5 (продавець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1497, згідно з яким продавець продав свою частку у статутному капіталі ТзОВ "Старий Відень" у розмірі 20%, що еквівалентно 114000 грн.

03.06.2009 р. між ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_6 (продавець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1495, за яким продавець продав свою частку у статутному капіталі ТзОВ "Старий Відень" у розмірі 33,33%, що еквівалентно 190 000 грн.

03.06.2009 р. між ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_7 (продавець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1496, за яким продавець продав свою частку у статутному капіталі ТзОВ "Старий Відень" у розмірі 33,33%, що еквівалентно 190000 грн.

Умовами зазначених договорів встановлено, що оплата вартості часток здійснюється покупцем до підписання договору (п. 2.2.).

Перехід права власності на частку відбувається в момент укладення та нотаріального посвідчення договору. Перехід корпоративних прав учасників від продавця до покупця відбувається в момент внесення відповідних змін до статуту ТзОВ "Старий Відень" та їх державної реєстрації (п. 4.3. Договорів).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів проведення оплати вартості часток у статутному капіталі ТОВ "Старий відень" до чи після підписання договорів немає. Протоколом загальних зборів учасників ТзОВ "Старий Відень" від 23.06.2009 р. №1/2009 вирішено задовольнити волевиявлення ОСОБА_6, ОСОБА_7 про їх вихід із складу учасників товариства та відступлення належних їм часток у статутному капіталі; а також частини належної ОСОБА_5 частки шляхом їх продажу ОСОБА_4; було затверджено статут у новій редакції, який було зареєстровано на підставі протоколу від 23.04.2010 р.

Відповідно до п. 1.3. статуту у зазначеній редакції, учасниками визначено ОСОБА_5 з вкладом 152000 грн. (13,4%) та ОСОБА_4 з вкладом 418000 грн. (86,6%).

У відповідності до листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 01.11.2010 р. №172/01-14 вбачається, що ним також було посвідчено заяву представника ОСОБА_4 від її імені від 27.08.2009 р. про вихід з числа учасників товариства та відчуження належної їй частки на користь ОСОБА_11

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2012 р., залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012 р., у справі №5015/355/12 за позовом ОСОБА_6 до ТзОВ "Старий Відень", за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: державного реєстратора виконкому Трускавецької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Старий Відень" від 23.06.2009 р., оформлене протоколом №1/2009; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ "Старий Відень", здійснену державним реєстратором виконкому Трускавецької міської ради 23.04.2010 р.; скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТзОВ "Старий Відень" від 23.04.2010 р.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до довідки Державної реєстраційної служби України, записом 10 проведено скасування реєстраційної дії за зазначеним судовим рішенням. З урахуванням наведеного, чинною залишилась редакція статуту, діюча до редакції статуту, зареєстрованої 23.04.2010 р., із складом засновників ОСОБА_7 - 190000 грн. (33,33%); ОСОБА_6 - 190000 грн. (33,34%); ОСОБА_5 - 190000 грн. (33,33%).

Суди попередніх інстанцій зазначили, що посилання позивачів на удаваний характер договорів купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Відень" від 03.06.2009 р. (ст.235 ЦК України), укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ґрунтуються на твердженні про те, що такі укладались з метою забезпечення виконання сторонами договору позики на суму 780000 доларів США підтверджуються матеріалами справи, зокрема, листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 01.11.2010 р. №172/01-14 згідно із яким, нотаріусом було наперед посвідчено неподану реєстратору заяву представника ОСОБА_4 від її імені від 27.08.2009 р. про вихід з числа учасників товариства та відчуження належної їй частки на користь ОСОБА_11, наданням позики у відповідній сумі голові товариства ОСОБА_12, поверненням цієї позики, підтвердженим заявою від 11.03.2010р., відсутністю доказів фактичної оплати за оскаржуваними договорами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) документи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявою від 17.08.2012 р. №5015/355/12 позивач звертався до реєстратора про вчинення відповідних реєстраційних дій, що підтверджується відміткою про отримання цієї заяви. Однак, жодних доказів надання відповіді та проведення відповідної реєстрації змін не надано, тому суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятого рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року та рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 року у справі №914/1334/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко