Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 10/5005/5606/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськна постанову та ухвалу від 12.03.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. господарського суду Дніпропетровської області (про розгляд скарги)у справі№ 10/5005/5606/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськдодержавного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської областіпростягнення 54 736 502 грн. 99 коп.за участюВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"Голбан Н.А., довір.,державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"Миколюк Д.О., довір.,Державної виконавчої служби УкраїниХарченко О.О., довір.,ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 року, що прийняте у справі № 10/5005/5606/2012, задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" (далі-Позивач, Товариство) до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"(далі-Відповідач, Підприємство) про стягнення 54 736 502 грн. 99 коп. та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 53 381 851 грн. 23 коп. - заборгованості за спожиту активну електроенергію, 632 620 грн. 93 коп. - 3% річних, 175 048 грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 64 380 грн. 00 коп.

Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили та на його виконання 15.08.2012 року господарським судом Дніпропетровської області було видано відповідний наказ.

26.10.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 34935178 з виконання наказу від 15.08.2012 року, що виданий у даній справі.

16.12.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП № 34935178) на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/5005/5606/2012 від 15.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року (суддя Манько Г.В.) скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 16.12.2013 року (ВП №34935178) та зобов'язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 34935178 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 10/5005/5606/2012 від 15.08.2012 року.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" та Державна виконавча служба України (надалі - ДВС України) звернулися до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року. ДВС України в свої скарзі також просила відмовити в задоволенні скарги Підприємства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді: Подобєд І.М., Дармін М.О.) апеляційні скарги задоволено частково, скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про зупинення виконавчого провадження №34935178 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №10/5005/5606/2012 від 15.08.2012 року, а в іншій частині ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року залишено без змін. Також вирішено питання про розподіл судових витрат за подання апеляційних скарг у справі.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанції, публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції від 30.01.2014 року щодо скасування постанови від 16.12.2013 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги Підприємства.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін та Державної виконавчої служби України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи скаргу Підприємства на дії державного виконавця, місцевий суд вказав, що відносно Відповідача порушена справа про банкрутство та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому винесена у межах виконавчого провадження зі стягнення суми у даній справі постанова про арешт коштів Підприємства є незаконною, у зв'язку з чим виконавче провадження підлягає зупиненню.

Частково скасовуючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що державний виконавець був обізнаний про справу про банкрутство Підприємства, а ухвала про порушення цієї справи направлялась до виконавчого органу. Мораторій же на задоволення вимог кредиторів застосовується лише до вимог, що виникли до порушення справи про банкрутство, а заборона на здійснення стягнення у виконавчому провадженні є загальною - розповсюджується на всі вимоги до боржника. Наказ про стягнення у даній справі є єдиним та стосується заборгованості, що виникла і до, і після порушення справи про банкрутство, накладений же у межах виконавчого провадження арешт не знімається. Також суд вказав, що господарський суд не може зобов'язати державного виконавця здійснити дії, які можуть вчинятись лише в межах виконавчого провадження.

Однак суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції, у зв'язку із чим зазначає про наступне.

Поряд зі скаргою Підприємства на дії державного виконавця у справі також розглядалась заява Відповідача про відстрочку виконання рішення у даній справі. За результатами розгляду цієї заяви згідно ухвали від 30.01.2014 року (що винесена у той же день, коли і оскаржувана ухвала за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця - т. 4 а.с. 209-211) остання була частково задоволена та надано відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012 року терміном на 1 рік. Вказана ухвала була залишена без змін і постановою апеляційного суду від 12.03.2014 року, і постановою касаційного суду від 11.06.2014 року.

Відповідно ж до норм п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення.

Крім цього відповідно до норм п. 13 ч. 1 ст. 37 цього ж закону надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Таким чином у разі наявності ухвали про відстрочку виконання судового рішення у господарській справі, виконавче провадження не відкривається та відповідні дії не провадяться, а у господарського суду відсутні підстави надавати правову оцінку законності здійсненого до цього моменту виконавчого провадження, вчиненим у такому провадженні діям державного виконавця та винесеним постановам саме у межах провадження у такій справі, оскільки відсутній такий предмет спору, як виконавче провадження вцілому, законність його проведення та окремі дії та постанови, у даній справі.

Ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції вищенаведене не врахували при прийнятті оскаржуваних рішень.

При цьому касаційний суд погоджується із наведеним в мотивувальній частині постанови апеляційного суду висновком про відсутність у господарського суду, виходячи з приписів ст. 1212 ГПК України, повноважень зобов'язувати орган виконавчої служби вчиняти дії, які вчиняються лише в межах виконавчого провадження (зупинити виконавче провадження тощо). Таке питання може бути вирішено господарським судом лише у разі доведення стороною виконавчого провадження відмови органом виконавчої служби зупинити таке провадження під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Саме за викладених підстав (п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження") Підприємством скарга на дії органу державного виконавця у даній справі не подавалась, а відповідні обставини не розглядались.

У зв'язку із викладеним та виходячи із системного аналізу норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, касаційний суд дійшов висновку про припинення провадження за скаргою Підприємства на дії органу державної виконавчої служби (т. 3 а.с. 78-80) за викладених в цій скарзі підстав для оскарження дій органу державної виконавчої служби.

Поряд з вищенаведеним колегія суддів звертає увагу на те, згідно рішення у даній справі від 31.07.2012 року з Відповідача на користь Позивача була стягнена сума заборгованості як за період до порушення справи про банкрутство Підприємства ухвалою від 02.03.2012 року у справі № 38/5005/2001/2012, так і після - квітень-травень 2012 року. Проте, про стягнення всієї суми заборгованості був виданий єдиний виконавчий документ - наказ від 15.08.2012 року. За цих обставин та враховуючи, що норми ГПК України не передбачають будь-якого подальшого процесуального вирішення питання про розділення стягненої з Підприємства єдиної суми боргу, виходячи з періодів, за які суми боргу виникли та стягнені, колегія суддів вважає, що відповідні спірні питання можуть бути вирішені у межах провадження у справі про банкрутство Підприємства у встановленому законом порядку (ст.ст. 1, 12, 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін).

За викладених підстав оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів підлягають скасуванню, як незаконні, а провадження за скаргою Підприємства на дії органу державної виконавчої служби - припиненню.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 26, 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 12, 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 р. у справі № 10/5005/5606/2012 скасувати.

3. Припинити провадження за скаргою державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на дії ВДВС України.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 12.06.2014 року.