Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 902/273/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 року у справі господарського суду№ 902/273/13-г Вінницької областіза заявоюЗАТ "Гефест плюс"до ЗАТ "Гефест плюс"про визнання банкрутомліквідаторЧепенко А.Г.в судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_4:ОСОБА_6 (довіреність від 03.12.2014 року),ЗАТ "Гефест плюс":не з'явилися, а також особисто ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.02.2013 року прийнято до розгляду заяву ліквідатора ЗАТ "Гефест плюс" (далі - боржника) про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 77 - 78).

Постановою господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено Чепенка А.Г., якого зобов'язано здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та провести ліквідаційну процедуру підприємства-банкрута згідно з положеннями Закону про банкрутство (том 1, а.с. 79 - 82).

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі опубліковано в газеті "Голос України" №55 (5555) від 22.03.2013 року (том 1, а.с. 98).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами: ОСОБА_4 на суму 13 074, 49 грн. заборгованості по заробітній платі в першу чергу, Управління ПФУ у місті Вінниці на суму 629, 60 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у другу чергу, Вінницької ОДПІ на суму 330 221, 37 грн. заборгованості зі сплати податків в третю чергу, ПрАТ РМК "Торгтехніка" на суму 3 360 грн. заборгованості по оренді приміщення у шосту чергу, ТОВ "Центрцемент" на суму 76 050 поворотної фінансової допомоги у шосту чергу, Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на суму 23 600 грн. у шосту чергу, Чепенка А.Г. на суму 3 279, 86 грн. заборгованості по заробітній платі у шосту чергу (том 5, а.с. 41).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора банкрута Чепенка А.Г. продовжено на два місяці, залучено до участі у справі Товарну біржу "Подільський контракт" (том 5, а.с. 42 - 43).

25.04.2014 року, на виконання вимог постанови про визнання боржника банкрутом, ліквідатором банкрута Чепенком А.Г. подано до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 24.04.2014 року (вх. №08-46/3963/14) (том 5, а.с. 82 - 97).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 року (суддя Стефанів Т.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ЗАТ "Гефест плюс" як юридичну особу, встановлено, що вимоги кредиторів, незадоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними, повноваження ліквідатора банкрута Чепенка А.Г. припинено, провадження у справі припинено (том 5, а.с. 101 - 104). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з недостатністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості, в тому числі і по заробітній платі.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 року стягнено з конкурсного кредитора ОСОБА_4 в доход Державного бюджету України 1 147 грн. судового збору, сплату якого було відстрочено до прийняття судом рішення у справі ухвалою місцевого господарського суду від 16.04.2013 року (том 5, а.с. 105).

Не погоджуючись з прийнятими ухвалами про завершення ліквідаційної процедури у справі та про стягнення з ОСОБА_4 судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, ОСОБА_4 (далі - скаржник) звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані ухвали суду першої інстанції від 25.04.2014 року, визнати її акціонером, співвласником ЗАТ "Гефест плюс", зобов'язати ЗАТ "Гефест плюс" та його власника - ТОВ "Подільська фондова компанія" сплатити їй заборгованість по заробітній платі на суму 9 153, 49 грн., а також зобов'язати банкрута, його власника - ТОВ "Подільська фондова компанія" та засновника підприємства-банкрута - СУРП ЗАТ "КМТ" сплатити співвласникам ТОВ фірми "Гефест ЛТД" заборгованість на суму 3 254 107 грн., в тому числі перед акціонером ОСОБА_4 на суму 320 991, 42 грн., як збитки, завдані незаконним знесенням нерухомого майна банкрута на промислових майданчиках по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, обґрунтовуючи неповнотою дослідження судом обставин справи та передчасністю висновків про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, припинення боржника як юридичної особи з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коломис В.В., судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 року у справі - без змін з тих же підстав (том 6, а.с.145 - 147).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 25.04.2014 року, прийняти у справі нове рішення про визнання ОСОБА_4 акціонером, співвласником ЗАТ "Гефест плюс" та зобов'язання боржника і його власника - ТОВ "Подільська фондова компанія" сплатити ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі на суму 9 153, 49 грн. та 320 991, 42 грн. збитків, завданих незаконним знесенням майна банкрута, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 153, 228, 230, 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 126 Господарського кодексу України, статей 5, 6, 9 - 12, 41, 94, 95, 114 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, статей 24, 36 Закону України "Про господарські товариства", статей 42, 43, 20, 24, 39, 43, 90 - 93, 95, 98, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили фінансову та господарську діяльність підприємства-боржника, не надали належної оцінки обставинам наявності у банкрута нерухомого майна та дійшли передчасних висновків про припинення провадження у справі та ліквідацію ЗАТ "Гефест плюс" як юридичної особи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 25.04.2014 року про завершення ліквідаційної процедури на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1 статті 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 05.03.2013 року порушено дану справу про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс" за особливостями провадження згідно статті 95 Закону про банкрутство; постановою господарського суду від 05.03.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута Чепенка А.Г., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності з вимогами Закону про банкрутство (том 1, а.с. 77 - 78, 79 - 82).

Судами встановлено, що на виконання зазначеної постанови ліквідатором боржника здійснено офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом в газеті "Голос України" №55 (5555) від 22.03.2013 року (том 1, а.с. 98).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25.04.2014 року ліквідатором банкрута Чепенком А.Г. подано до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 24.04.2014 року (том 5, а.с. 82 - 97).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу від 24.04.2014 року та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, припинення банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором проведено належні дії з витребування даних про активи боржника та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником на праві власності об'єктів нерухомого майна (том 4, а.с. 191 - 192); Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №43143852 підтверджується, що станом на 14.01.2014 року рухоме майно боржника було обтяжене податковою заставою, а також арештом, накладеним постановою про відкриття виконавчого провадження №32752300 щодо стягнення з підприємства-боржника на користь ОСОБА_4 грошових коштів на суму 14 430, 93 грн. (том 4, а.с. 70 - 71, том 1, а.с. 52).

Суд встановив, що з метою перевірки наявності щодо боржника відкритих виконавчих проваджень ліквідатор подав запит до органу державної виконавчої служби за адресою місцезнаходження підприємства-боржника, однак, відповіді не одержав. При цьому, ліквідатором банкрута було вжито заходів щодо припинення виконавчих проваджень та арештів рухомого майна боржника, внаслідок чого постановою органу державної виконавчої служби від 25.03.2013 року виконавче провадження №32752300 було закінчено у зв'язку з визнанням боржника банкрутом, а ухвалою від 11.02.2014 року за клопотанням ліквідатора місцевий господарський суд зобов'язав орган державної виконавчої служби зняти обтяження з рухомого майна банкрута (податкову заставу та арешт, накладений в ході зазначеного виконавчого провадження) (том 1, а.с. 114 - 115, том 4, а.с. 172 - 173).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з даними інвентаризації у боржника наявне рухоме майно - компресор В-325 та зварювальний апарат СТШ-315-380В, яке в подальшому було включено ліквідатором до складу ліквідаційної маси та оцінено незалежним експертом на предмет його ринкової вартості; відповідно до Звіту №33/14 про незалежну оцінку ринкової вартості (початкової ціни продажу) майнових активів, які належать ЗАТ "Гефест плюс", станом на 24.02.2014 року ринкова вартість зазначеного рухомого майна банкрута, з урахуванням його фактичного стану, умов вимушеного продажу та без врахування ПДВ, становить 4 950 грн. (том 1, а.с. 45, том 4, а.с. 193 - 200).

Суд першої інстанції встановив, що 11.04.2014 року Товарною біржею "Подільський контракт" проведено аукціон з реалізації майнових активів банкрута, про що складено Протокол №009/14 від 11.04.2014 року; в подальшому між переможцем аукціону, як покупцем, та боржником в особі ліквідатора Чепенка А.Г., як продавцем, укладено договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута від 11.04.2014 року; на підставі Акта про передання права власності на куплене рухоме майно від 17.04.2014 року продавець передав у власність покупця рухоме майно - зварювальний апарат СТШ-315-380В та компресор В-325 загальною вартістю 4 950 грн. (том 5, а.с. 95, 96).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24.04.2014 року виручені від продажу рухомого майна банкрута грошові кошти на суму 3 920 грн. (за вирахуванням вартості послуг організатора аукціону в розмірі 1 000 грн. та банківських послуг за обслуговування рахунку та проведення платежу в розмірі 30 грн.) перераховано ліквідатором ОСОБА_4 в рахунок погашення частини її вимог по заробітній платі, визнаних судом та включених до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення ухвалою від 04.03.2014 року (том 5, а.с. 41, 88).

Судом першої інстанції встановлено, що підприємство-банкрут не було емітентом цінних паперів, станом на день розгляду господарським судом звіту ліквідатора в банкрута відсутнє майно, в тому числі й грошові кошти, рахунки боржника в банківських установах закриті (том 1, а.с. 69, 70, том 5, а.с. 89, 97).

Також судом встановлено, що за результатами проведення ліквідаційної процедури у боржника залишилась непогашеною заборгованість перед ОСОБА_4 на суму 9 153, 49 грн. (перша черга), Управлінням ПФУ у місті Вінниці на суму 629, 60 грн. (друга черга), Вінницькою ОДПІ на суму 330 221, 37 грн. (третя черга), ПрАТ РМК "Торгтехніка" на суму 3 360 грн. (шоста черга), ТОВ "Центрцемент" на суму 76 050 грн. (шоста черга), Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на суму 23 600 грн. (шоста черга), Чепенком А.Г. на суму 3 279, 86 грн. (шоста черга), тоді як з даних ліквідаційного балансу станом на 24.04.2014 року вбачається відсутність у боржника будь-яких активів, які можна було б направити на погашення зазначеної кредиторської заборгованості (том 5, а.с. 89).

Місцевим господарським судом встановлено, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута затверджено рішенням єдиного акціонера підприємства-банкрута - ТОВ "Подільська фондова компанія" від 24.04.2014 року (том 5, а.с. 90).

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону про банкрутство, погодився з оцінкою доказів у справі, здійсненою судом першої інстанції, та повнотою дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, введеної судом.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив про законність оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 25.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_4 в доход Державного бюджету України 1 147 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, сплату якого їй було відстрочено до прийняття рішення у справі ухвалою суду першої інстанції від 16.04.2013 року (том 1, а.с. 133 - 134).

Вимогу заявника апеляційної скарги ОСОБА_4 про визнання її акціонером ЗАТ "Гефест плюс" у зв'язку із внесенням нею майна до статутного капіталу підприємства-банкрута при його створенні, апеляційний суд відхилив як таку, що була предметом розгляду в судовому засіданні суду першої інстанції, про що винесено ухвалу від 04.03.2014 року, яку залишено без змін постановою апеляційного суду від 20.05.2014 року (том 5, а.с. 39 - 40, том матеріалів оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року у справі 902/273/13-г, а.с. 64 - 65).

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання боржника ЗАТ "Гефест плюс", його власника - ТОВ "Подільська фондова компанія" та засновника боржника - СУРП ЗАТ "КМТ" сплатити співвласникам ТОВ фірми "Гефест плюс" 3 254 107 грн. збитків, завданих незаконним знесенням нерухомого майна банкрута на промислових майданчиках по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, з яких 320 991, 42 грн. на користь ОСОБА_4, як акціонера підприємства-боржника, є необґрунтованими, не підлягають задоволенню та не визнані як грошові вимоги ухвалою суду від 04.03.2014 року, яка ОСОБА_4 не оскаржувалася.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини повноти проведених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури, належності та відповідності Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, припинення банкрута як юридичної особи з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.

Доводи касаційної скарги про неналежну оцінку судами обставин справи з посиланням на докази, прийняті до уваги судами першої та апеляційної інстанцій та спростовані судами, зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями статей 1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ЗАТ "Гефест плюс".

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.04.2014 року у справі №902/273/13-г залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський