ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 904/895/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Сибіги О.М., Данилової М.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016у справі № 904/895/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" простягнення 73 256,44 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився- - відповідача Скачкова У.Р.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" про стягнення суми заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 73 256, 44 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2016 (суддя Новікова Р.Г), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Джихур О.В., суддів Дмитренко Г.К., Широбокової Л.П.), позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій " на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради суму заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 73 256,44 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 378 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та залишити позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради без розгляду.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради не скористалися правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради не реалізувало процесуального права на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Комунальним підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі КП "Дніпроводоканал") та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (далі ПАТ "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій") був укладений договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №6399 від 23.07.2013, згідно якого водоканал зобов'язується надавати відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а ПАТ "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" зобов'язується сплачувати послуги в порядку та на умовах визначених договором та діючим законодавством.

В червні 2015 представники водоканалу з'явились на об'єкт водокористування відповідача з метою здійснення контролю якості стічних вод шляхом відбору проб стічної води.

Внаслідок недопущення до здійснення відбору проб був складений акт від 02.06.2015 та нарахована додаткова плата за скид стічних вод з коефіцієнтом кратності Кк=5 за серпень 2015 в розмірі 18 398,16 грн.

31.07.2015 рахунок №66865 був направлений відповідачу разом з вимогою №15318/59-01 від 29.12.2015.

В серпні 2015 працівниками водоканалу було здійснено відбір разових проб в каналізаційних мережах та складений відповідний акт від 03.08.2015. За результатами аналізу було встановлено перевищення допустимих концентрацій показників БСК5, завислих речовин, азоту амонійного, ортофосфатів, заліза, хлоридів та жирів. Був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015.

30.11.2015 рахунок №105382 на суму 36 384,22 грн. був направлений відповідачу разом з вимогою №15318/59-01 від 29.12.2015.

У заяві №515/28-06 від 04.03.2016 позивач змінив позовні вимоги в частині предмету позову. Посилаючись на відмову відповідача допустити працівників водоканалу в листопаді 2015 року до проведення відбору проб, внаслідок чого був складений акт від 27.11.2015 і виставлений рахунок №115024 від 31.12.2015, просив стягнути з відповідача додатково плату в розмірі 18 474,06 грн. Таким чином, загальний розмір позовних вимог становив 73 256,44 грн.

Вказані суми не були сплачені відповідачем, оскільки за відсутності укладання додаткової угоди до договору останній у своїх взаємовідносинах керувався Правилами №1895 від 25.12.2012 «Про затвердження правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська» та вбачає правильним порядок розрахунку плати за скид стічних вод саме за цими правилами, а не за Правилами №129, який здійснюється інакше.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час виникнення спірних правовідносин діяли Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015 виходячи з наступних підстав.

Пунктом 3.15 зазначеного договору встановлено, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі.

Встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1895 від 25.12.2012 втратили чинність. Натомість для застосування в роботі діяли Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129, на виконання пп.1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п.2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37, затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська.

Пунктом 1.2 Правил №129 зазначено, що вони поширюються на Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод до комунальної системи каналізації міста.

Пунктом 9.2 договору сторони узгодили, що усі правовідносини, що виникають з договору та не врегульовані ним, регламентуються відповідними нормами закону.

Рішення виконкому від 19.02.2015 №129 про затвердження Правил опубліковано в газеті "Наше місто" від 19 березня 2015 року, Правила розміщені на сайті Комунального підприємства "Дніпроводоканал", тобто вказані Правила доведені до відома всіх заінтересованих осіб. В п.9.2 договору сторони узгодили, що усі правовідносини, що виникають з договору та не врегульовані ним, регламентуються відповідними нормами законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій стосовно помилкового застосування скаржником Правил № 1895 від 25.12.2012 обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вказані правила на час виникнення спірних правовідносин втратили чинність.

Пунктом 7.2.11 договору №6399 від 23.07.2013 зазначено, що на абонента покладається обов'язок призначити представників абонента, відповідальних за технічний стан мереж, споруд по кожному об'єкту абонента згідно додатку №2 до договору, уповноважених на складання актів обстеження таких об'єктів та надати водоканалу довіреності, що підтверджують їх повноваження. У разі призначення інших представників невідкладно надати водоканалу довіреності на нових представників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повідомляв водоканал про своїх представників, відповідальних за технічний стан мереж, споруд по кожному об'єкту абонента.

Пунктом 7.4 Правил №37 встановлено що, підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу.

Згідно з пунктами 7.7 та 7.8 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015 (далі - Правила №129), підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та документів. Періодичність відбору контрольних проб - не менш, ніж один раз у півроку. Водоканал здійснює контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства згідно плану - графіка, затвердженого керівником водоканалу.

Крім того, згідно пункту 2.1.6 Правил №129 та пункту 2.1 Правил №37 водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби) непогоджений з підприємствами заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень) відповідні заходи.

Пунктом 2.4 Правил №37 зазначено, що на підприємство покладені обов'язки виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; надавати працівникам водоканалу необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації допомогу при відборі проб стічних вод підприємства, вивченні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, представники водоканалу неодноразово з'являлись на об'єкт водокористування відповідача за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, буд.10 з метою здійснення контролю якості стічних вод шляхом відбору проб стічної води. Оскільки їх не було допущено до проведення перевірки, було складено акти від 02.06.2015 та від 27.11.2015.

Згідно чинного законодавства, при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на територію підприємства (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб з боку представників підприємства, водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення.( п.7.9 Правил №37).

Підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Періодичність контролю встановлюється водоканалом.( п.7.1 Правил №129).

Пунктом 7.4 вказаних Правил дійсно визначено про узгодження періодичності відбору проб (графіків), але мова йде про контроль, що здійснюється підприємством самостійно. І в даному випадку саме підприємства узгоджують з водоканалом такі графіки, а не навпаки.

За таких обставин судами правомірно зазначено, що Пунктом 2.1.6 Правил №129 встановлено право Комунального підприємства "Дніпроводоканал" здійснювати позаплановий, непогоджений з підприємством відбір проб, тому не є обов'язковим повідомлення підприємства про дату і час відбору проб стічних вод. Відповідно, позивачем 02.06.2015 та 27.11.2015 було цілком правомірно зафіксовано невиконання відповідачем норм Правил №129 щодо забезпечення можливості здійснення представниками позивача контролю якості стічних вод, які скидаються до міської каналізації, оскільки в порушення вимог п.7.10 Правил №129 та п. 7.2.11. договору №6399 не забезпечив присутності обізнаної та відповідальної особи на підприємстві.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками господарських судів та вважає складені позивачем акти належними доказами наявності підстав застосування позивачем положень пункту 7.9 Правил №37 та пункту 7.13 Правил №129.

В серпні 2015 року працівниками водоканалу було здійснено відбір разових проб в каналізаційних мережах та складений відповідний акт від 03.08.2015. З цього акту вбачається, що було здійснено паралельний відбір проб стічної води, проби доставлені працівником лабораторії, прийняті для проведення вимірювань та є придатними.

Представник відповідача відмовився від підпису вказаного акту (т.1, а.с.13).

В протоколі вимірювань показників складу та властивостей стічних вод, складеному фахівцями Лабораторії з контролю якості стічних вод підприємств Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, були зазначені результати проведених досліджень проб стічних вод, відібраних 03.08.2015 з контрольного колодязя.

Вказана установа акредитована для визначення вмісту забруднень у стічних водах та має повноваження на проведення вказаних досліджень.

За результатами аналізу було встановлено перевищення допустимих концентрацій показників БСК5, завислих речовин, азоту амонійного, ортофосфатів, заліза, хлоридів та жирів.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 (зареєстровано в Мін'юсті України 26.04.2002 №402/6690) (далі - Інструкція №37), період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

Пунктом 8.6 Правил №129 зазначено, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, в якому було зафіксовано перевищення допустимої концентрації.

Був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015 року на підставі показників обсягів стічних вод в акті-рахунку за серпень 2015 Рахунок №105382 від 30.11.2015 на суму 36 384,22 грн. був направлений відповідачу.

Протокол вимірювання показників складу та властивостей стічних вод, складений щодо проби, відібраної 03.08.2015, підписаний завідувачем лабораторії - хіміком ОСОБА_5 та іншими хіміками.

Пунктом 5.1 Правил №129 встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах підприємств розраховані згідно з Правилами №37 з урахуванням гранично - допустимого скиду цих речовин для міських очисних споруд, встановленими водоканалу державним управлінням охорони навколишнього середовища і наведені в додатку №1.

Відповідно до встановлених обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів щодо нарахування позивачем плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015 року в розмірі 36 384, 22 грн., вважаючи його обґрунтованим та правомірним. А доводи скаржника щодо інших недоліків акту від 03.08.2015 такими, що не ґрунтуються на об'єктивному розгляді всіх обставин справи, оскільки недотримання позивачем при відборі проб визначених Правилами 129 обсягів відібраної стічної води (замість обсягу 3,5 л відібрано 2 л), з огляду на положення Методик виконання вимірювання забруднюючих речовин (МВВ 081/12-0106-03, МВВ 081/12-0005-01, КНД 211.1.4.034-95), не могло вплинути на результати дослідження. Оскільки згідно цих актів, для визначення концентрації азоту амонійного достатньо 0,04л, ортофосфатів - 0,2л, заліза - 0,25л.

Щодо неналежного, на думку скаржника, поштового повідомлення про виявлені порушення Правил прийняття стічних вод, що були направлені відповідачу простою кореспонденцією, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

У матеріалах справи містяться листи Комунального підприємства «Дніпроводоканал», які направлялися відповідачу простою кореспонденцією:

- листи №6246/14-06 від 16.06.2015 та №8898/59-01 від 13.07.2015, якими відповідачу були направлені акт від 02.06.2015 та розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за червень 2015;

- лист №10154/59-01 від 20.08.2015, яким відповідачу було направлено протокол вимірювання показників складу та властивостей стічних вод відібраної 03.08.2015 проби;

-лист №355/59-01 від 21.01.2016, яким направлений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень 2015;

- лист №165/69-01 від 15.01.2016, яким направлялися вимоги щодо сплати наявної суми заборгованості на адресу відповідача 30.12.2015 та 03.02.2016.

Пунктами 7.22 №129 та 7.10 Правил №37 зазначено умови за яких в термін не більше 15 днів Водоканал, після закінчення аналізу, направляє підприємству повідомлення (листом або телефонограмою) про виявлення перевищення ДК забруднення.

Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 06.03.2009 зазначено що, просте поштове відправлення приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/ вручається без розписки.

Отже, доводи скаржника щодо невідповідного поштового повідомлення позивачем з огляду на вищенаведене, судом до уваги не приймаються.

Щодо зауважень касатора на наявність результатів паралельного аналізу відібраної 03.08.2015 проби стічної води та неправомірно виставленого рахунку, господарськими судами обґрунтовано зазначено, що пунктами Правил №129 чітко встановлені права та можливості підприємства пов'язані із проведенням арбітражного аналізу. Матеріали справи не містять доказів здійснення їх відповідачем.

Щодо посилання скаржника про те, що генеральний план об'єкту в якості додатку до договору відсутній, а тому неможливо встановити, де саме розташовані контрольні колодязі для відбору стічних вод слід зазначити наступне.

Контрольний колодязь - колодязь на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора. (п.1.4 Правил №37).

Пунктом 1.9 цих Правил передбачено, що кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги.

Відбір проб здійснюється з контрольних колодязів, які споруджуються та обслуговуються підприємством. Місяця відбору проб визначають, ґрунтуючись на схемі випусків до міської каналізації, згідно з генеральним планом підприємства в масштабі 1:500. (п.7.2 Правил №129).

На момент укладення договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №6399 від 23.07.2013 були чинними Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1895 від 25.12.2012., згідно положень якого підприємство має надати до водоканалу генплан об'єкту в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньо майданчикових мереж водопроводу і каналізації із зазначенням контрольних колодязів, узгоджений з службами водоканалу. Укладаючи договір №6399 від 23.07.2013р. позивачу було надано схему розташування водопровідних та каналізаційних мереж, на якій було визначено контрольний колодязь.

Як вбачається із пояснень відповідача, наданих суду 10.03.2016, проведення підприємством вимірювань якості зворотної (стічної) води у Дніпропетровській гідрогеолого-меліоративній експедиції відбувається кожного року з контрольного колодязя підприємства. (протоколи за 2012-2015).

Отже, доводи касаційної скарги щодо складення акту від 02.06.2015 не на території підприємства та відсутності останнього не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Статтею 43 ГПК України зазначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів місцевої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій " м. Дніпропетровськ про стягнення суми заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в розмірі 73 256, 44 грн.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 у справі № 904/895/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О.М. Сибіга

М.В Данилова