ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 910/6240/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Божок В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016у справі Господарського суду№ 910/6240/16 м. Києваза позовомдержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до третя особаТоргово-промислової палати України товариство з обмеженою відповідальністю "НТП Континент"провизнання сертифікату недійсним

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Буркова О.М., дов. від 01.02.2016 №27;відповідача: третьої особи:не з'явились; не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним сертифікат Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 10.12.2014 № 2142.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) обґрунтовувало тим, що ТПП України видала спірний сертифікат, який не відповідає дійсним обставинам форс-мажору, у зв'язку з чим даний сертифікат став підставою для ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" (далі - Товариство) від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань перед Підприємством за договором поставки від 25.09.2013 № 03-0/5029-13. На думку Підприємства, ТПП України неналежним чином та неповно розглянула документи, які стали підставою для видачі оскаржуваного сертифікату, а отже він є таким, що виданий з порушенням норм чинного законодавства України та порядку засвідчення форс-мажорних обставин, який передбачений регламентом, є виданим без належних правових підстав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 (суддя Цюкало Ю.В.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., Чорногуз М.Г.) ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки такий сертифікат не є актом, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Сертифікат, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 і рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на ст. 11 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що спірний сертифікат ТПП України породжує права та обов'язки для нього, оскільки позбавляє Підприємство права на отримання неустойки за неналежне виконання Товариством своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що 10.12.2014 ТПП України було видано сертифікат № 2142, яким підтверджено, що обставини які спричинили невиконання Товариством обов'язків за Договором поставки від 15.11.2013 № 03-0/5029-13, укладеного між сторонами, є форс-мажорними. ТПП України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14.04.2014, які продовжують діяти по теперішній час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Згідно з статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Як роз'яснило Міністерство юстиції України в листі від 30.05.2014 № 6602-0-26-14/8.1 торгово-промислова палата (далі - ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин.

До ТПП зацікавлена сторона договору (контракту) подає письмову заяву, підписану її керівником. Заява прописується у довільній формі. В заяві вказуються початок виникнення подій (які віднесені в контракті/договорі до форс-мажорних обставин), період дії цих обставин та їх наслідки. Також у заяві вказується, які зобов'язання за договором не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин, та контактна інформація для зворотного зв'язку.

За результатами розгляду документів ТПП видає сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини. Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини - це документ установленої форми, який є підтвердженням настання форс-мажорних обставин на території України, виданий ТПП згідно з нормами чинного законодавства.

На момент видачі спірного сертифікату ТПП України порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) було встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (далі - Регламент).

Відповідно до п. 3.3 Регламенту сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, сертифікат ТПП засвідчує існування форс-мажорних обставин, якими в розумінні ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", п. п. 3.3, 6.2 Регламенту є обставини, що унеможливлюють виконання певного зобов'язання.

Такий сертифікат не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує прав і обов'язків для позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань. Сертифікат, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам наведено у статті 12 ГПК України, частиною першою якої визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Виходячи з наведеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спір про визнання недійсним та скасування сертифіката ТПП України не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України є законним.

Доводи касаційної скарги Підприємства ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі № 910/6240/16 Господарського суду м. Києва - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя В.С. Божок