Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 910/16150/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 20.11.2014 Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі№ 910/16150/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"доПриватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський"простягнення 10 551 720,75 дол. США, що еквівалентно 84 339 903,95 грн.,за участю представників: від позивачаНечай Р.В.від відповідачаРябокляч Д.П.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (далі - ПАТ "Піреус Банк МКБ") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський" (далі - ПрАТ "Комплекс "Либідський") про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № К/08-05/КД від 25.01.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/16150/13 (суддя Стасюк С.В.) позов ПАТ "Піреус Банк МКБ" задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Комплекс "Либідський" на користь позивача заборгованість по кредиту в розмірі 8 427 442,75 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим Національним банком України (далі - НБУ), еквівалентно 67 360 549,90 грн.), заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2 114 393,73 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 16 900 349,06 грн.) та пеню за несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 9 884,27 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 79 004,99 грн.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 (колегія суддів у складі: Пономаренка Є.Ю. - головуючого, Дідиченко М.А., Баранця О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/16150/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2014 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 910/16150/13, ПрАТ "Комплекс "Либідський" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "Комплекс "Либідський" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.04.2015 о 10 год. 40 хв.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Міжнародний комерційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ") (Банк) та Закритим акціонерним товариством "Комплекс "Либідський" (правонаступником якого є ПрАТ "Комплекс "Либідський") (Позичальник) було укладено кредитний договір № К/08-05/КД (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 3 000 000,00 дол. США терміном з 25.01.2008 по 24.01.2013, із щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов п.п. 3.1, 3.2 цього Договору.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору в редакції договору № 8 від 28.04.2010 про внесення змін і доповнень до Кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в сумі 10 000 000,00 дол. США на строк з 25.01.2008 по 24.01.2013 у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням згідно з даним Договором, своєчасно та в повному обсязі повернути кредит Банку та сплачувати Банку нараховані за користування кредитом проценти, своєчасно, у строки, визначені цим Договором, належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі, як це передбачено цим Договором, в строк до 24.01.2013. У будь-якому випадку вся заборгованість Позичальника за цим Договором має бути повернута Банку в строк не пізніше 24.01.2013.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору (в редакції угоди від 28.04.2010) проценти за користування кредитом нараховуються щоденно: в період з 25.01.2008 до 31.03.2010 включно, виходячи з процентної ставки 12% річних за методом "Факт/360", а починаючи з 01.04.2010, виходячи з процентної ставки 10% річних за методом "Факт/360".

Позичальник зобов'язується сплачувати нараховані проценти згідно з п. 3.1 цього Договору, щомісячно не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця, який слідує за поточним місяцем, за який були нараховані проценти. При цьому, при сплаті процентів за користування кредитом за такий місяць, проценти нараховуються Банком за попередній місячний період користування кредитом, включаючи останній календарний день місяця (п. 3.2 Кредитного договору в редакції від 28.04.2010).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наступними меморіальними ордерами:

- № 168066 від 14.03.2008 на суму 3 700 000,00 дол. США;

- № 135674 від 29.02.2008 на суму 3 500 000,00 дол. США;

- № 352196 від 28.05.2008 на суму 350 000,00 дол. США;

- № 5016819 від 15.07.2008 на суму 69 373,95 дол. США;

- № 3096965 від 14.05.2010 на суму 63 290,92 дол. США;

- № 2771470 від 29.04.2010 на суму 673 646,69 дол. США;

- № 3997088 від 15.06.2010 на суму 71 131,19 дол. США.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення сум кредиту за Кредитним договором та своєчасної сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Згідно з висновком експертів від 31.07.2014 № 2840/9723/14-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2014 у даній справі, зазначена в розрахунку заборгованості ПрАТ "Комплекс "Либідський" перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" по кредитному договору № К/08-05/КД від 25.01.2008 заборгованість у розмірі 10 551 720,75 дол. США, з яких заборгованість по кредиту в розмірі 8 427 442,75 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2 114 393,73 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 9 884,27 дол. США, є документально обґрунтованою.

Доказів сплати заборгованості по кредиту у розмірі 8 427 442,75 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 67 360 549,90 грн.) та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 114 393,73 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 16 900 349,06 грн.) на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції Позичальником до суду не надано.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 536, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 8 427 442,75 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 67 360 549,90 грн.) та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 2 114 393,73 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 16 900 349,06 грн.) та правомірно задовольнив позов у цій частині.

При цьому, апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача про неправомірне визначення позивачем ціни позову в доларах США без зазначення грошового еквіваленту в національній валюті, оскільки з розрахунку, наданого позивачем до суду (т. 2, а.с. 116), вбачається, що він містить еквівалент гривні для кожної із нарахованих сум. Крім того, в резолютивній частині оскаржуваного рішення ціна позову також відображена у доларах США із зазначенням грошового еквіваленту в національній валюті.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 9 884,27 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 79 004,99 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 6.2 Кредитного договору за несвоєчасне виконання Позичальником боргових зобов'язань чи за будь-яке інше порушення Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню за кожний день порушення грошових зобов'язань, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої сплати.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 9 884,27 дол. США, що за офіційним курсом долара до гривні станом на 15.08.2013, встановленим НБУ, еквівалентно 79 004,99 грн.

При цьому, апеляційним господарським судом враховано роз'яснення, викладені у п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де вказано, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом НБУ на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію НБУ). Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даному випадку, у позивача, як сторони зобов'язання, у якому виник спір, наявна відповідна ліцензія НБУ, а інформація про це є загальнодоступною та міститься на сайті НБУ.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позов ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комплекс "Либідський" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі № 910/16150/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук