ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 922/253/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Кочерової Н.О.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний

експортно-імпортний банк України"

на рішення господарського суду Харківської області

від 14.12.2015 року

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 01.02.2016 року

у справі № 922/253/15

господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний

експортно-імпортний банк України"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

"Завод енергетичного машинобудування";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інженерний центр "Енергомаш"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Ляшенко К.В.

відповідачів - 1) не з'явилися

2) не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові 295 711,65 доларів США заборгованості та 801621,41 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2015 р. (суддя Суслова В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року (судді: Пушай В.І., Могилєвкін Ю.О., Плужник О.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Енергетичного машинобудування" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 295 711,65 дол. США заборгованості та 801 621,41 грн., 73 080 грн. судового збору; в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 05.11.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (позичальником) укладено кредитний договір № 68109К18 на відкриття відновлюваної кредитної лінії в розмірі 2 304 500 дол. США зі строком погашення (частинами) до 31.03.2014 року.

Позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погасити заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування ним, комісії та інші платежі за договором. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця в останній банківський день місяця на суму фактичної заборгованості за кредитом з розрахунку фактичної кількості днів, періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа). Позичальник зобов'язався також сплатити комісію за управління кредитом. Якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк письмово повідомляє позичальника (у порядку, зазначеному в пункті 9.3. договору), що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування ним, комісії, а також інші платежі нараховані згідно цього договору, підлягають достроковому поверненню. У разі невиконання своїх зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору (пп. 3.4.1, 3.5.1., 4.1.2, 5.1.1., 6.2., 7.2. договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №68109К18 від 05.11.2009 року між банком, позичальником та відповідачем - 2 укладено договір поруки № 68109Р12 від 05.11.2009 року, згідно якого поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодувати витрати, що будуть визначатись на момент фактичного задоволення, інші витрати, понесені внаслідок невиконання або несвоєчасного виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 3.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та / або позичальника, як у солідарних боржників.

21.07.2011 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банком), Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (позичальником - 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" укладено генеральну кредитну угоду №68111N4 з загальним лімітом заборгованості 102 700 000 грн. терміном погашення - 30.03.2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за цією генеральною кредитною угодою укладені договори застави й іпотечні договори:

1. договір застави № 68112Z11 від 27.04.2012 р., укладений між банком та відповідачем - 1, предметом якого є майнові права за контрактом;

2. договір застави № 68111Z55 від 28.10.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 2, предметом якого є майнові права за контрактом;

3. договір застави № 68111Z42 від 09.09.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 2, предметом якого є виробниче обладнання;

4. договір застави № 68111Z43 від 20.10.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 1, предметом якого є товари в обігу;

5. договір застави № 68111Z32 від 21.07.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 2, предметом якого є виробниче обладнання;

6. договір застави № 68111Z33 від 21.07.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 1, предметом якого є виробниче обладнання;

7. договір застави № 68111Z30 від 21.07.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 1, предметом якого є товари в обігу;

8. іпотечний договір № 68111Z35 від 27.09.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 2, предметом якого є нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Луначарського Анатолія, 4;

9. іпотечний договір № 68111Z36 від 22.07.2011 р., укладений між банком та відповідачем - 2, предметом якого є нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням позичальником і відповідачем - 2 умов кредитного договору та генеральної угоди щодо погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісій за управління кредитом. Станом на 21.11.2014 року заборгованість за вищевказаним кредитним договором склала 295 711,65 дол. США та 801 621,41 грн., з яких: 267 966 дол. США основного боргу за кредитом, 27 745,65 дол. США боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 80 982,04 грн. комісії за управління кредитом, 720 639,37 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заявленої суми заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, вказав на обгрунтованість позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за кредитним договором № 68109К18 від 05.11.2009 р., в той час як позовні вимоги до відповідача - 2 суд визнав безпідставними, зазначивши при цьому, що позивач розмежував позовні вимоги окремо до відповідача - 1 та до відповідача - 2, а тому його вимоги не заявлені одночасно до обох відповідачів і задовольняються на розсуд суду.

Позивач, в свою чергу, у судових засіданнях першої й апеляційної інстанцій наполягав на солідарній відповідальності обох відповідачів, в т.ч. і Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш".

При цьому, суди попередніх інстанцій в обгрунтування підстав для задоволення позовних вимог за рахунок відповідача - 1 послались на норми цивільного законодавства, якими встановлений обов'язок сторін дотримуватись виконання договірних зобов'язань по сплаті кредитних коштів.

Так, в силу, ст.ст. 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтями 530, 525, 526, 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання сторонами умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також з огляду на домовленість сторін про відповідальність боржника за невиконання грошового зобов'язання, передбачену договором у вигляді стягнення пені, господарськими судами попередніх інстанцій задоволено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Енергетичного машинобудування" на користь позивача заборгованості з урахуванням пені.

Водночас, пославшись на ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, відмовлено в позові до відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" та зазначено, що приписами цих статей встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителя у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, що передбачає право кредитора пред'явити позов за своїм вибором лише до боржника або лише до поручителя або одночасно до них обох.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" є помилковими, зважаючи на наполягання позивача щодо солідарного стягнення боргу з обох відповідачів, про що свідчать матеріали справи та протокол судового засідання, в якому зафіксовану дану інформацію.

В силу ч. 3 ст. 4-4 та ст. 81-1 ГПК України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне фіксування технічними засобами судового процесу відповідно до ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відтворення технічного запису здійснюється під час розгляду справи місцевим господарським судом; апеляційного перегляду справи; касаційного перегляду справи; розгляду зауважень на протокол судового засідання в порядку ч. 6 коментованої статті. Відтворення здійснюється господарським судом на вимогу сторін або з власної ініціативи.

Отже, з урахуванням здійсненого судом касаційної інстанції відтворення технічного запису судового процесу, під час проведення якого позивачем заявлялись позовні вимоги і до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш", та зважаючи на неправильні висновки судів щодо зобов"язань сторін, помилки у застосуванні норм матеріального права, рішення та постанова підлягають скасуванню.

Статтею 111-7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно статті 111-10 цього ж Кодексу підставами для скасування рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В силу частини 2 статті 111-9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, як підставна та обґрунтована, а рішення першої та постанова апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

Враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового дослідження, господарськими судами попередніх інстанцій допущено неправильне тлумачення норм права, колегія суддів, вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року у справі № 922/253/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А, код ЄДРПОУ 31645482) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 24288388) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160) 295 711 (двісті дев'яносто п'ять тисяч сімсот одинадцять) доларів США 65 центів США та 801 621 (вісімсот одна тисяча шістсот двадцять одна) гривень 41 копійка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А, код ЄДРПОУ 31645482) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160) 36 540 грн. судового збору за подання позовної заяви, 40 194 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 43 848 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 24288388) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код ЄДРПОУ 19362160) 36 540 грн. судового збору за подання позовної заяви, 40 194 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 43 848 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати накази на виконання даної постанови.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіН.О. Кочерова Н.Г. Дунаєвська