Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №913/40/13-г
Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №913/40/13-г
Постанова ВГСУ від 20.08.2015 року у справі №913/40/13-г
Постанова ВГСУ від 05.06.2014 року у справі №913/40/13-г
Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №913/40/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 913/40/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі№ 913/40/13-г господарського суду Луганської області за заявою доПублічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"пробанкрутствоарбітражний керуючийМучінський І.Д.в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Луганськгаз" - Слюсар М.О.

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" Овчарук О.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.01.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (далі - ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ") за процедурою, передбаченою ст.ст.7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999 N 784-XIV (далі - Закон).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.02.2013 в підготовчому засіданні визнано вимоги ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Мучінського І.Д.

Оголошення про порушення провадження у справі ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" опубліковано 27.03.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.02.2014 визнано вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України") частково в сумі 11 048 347,56 грн., визнано вимоги кредитора ПАТ "Укртрансгаз" частково в сумі 11 970 805,94 грн., визнано вимоги НАК "Нафтогаз України" частково в сумі 43600083,99 грн., зобов'язано розпорядника майна надати суду реєстр вимог кредиторів з врахуванням розглянутих судом спірних вимог для затвердження.

ДК "Газ України" звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 11.02.2014 в частині невизнання грошових вимог ДК "Газ України" у розмірі 2 110 737,35 грн., визнати грошові вимоги ДК "Газ України" в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 ухвалу господарського суду Луганської області від 11.02.2014 скасовано частково, визнано вимоги кредитора ДК "Газ України" частково в сумі 11 049 518,56 грн., в іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 11.02.2014 залишено без розгляду.

ДК "Газ України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 в частині невизнання грошових вимог ДК "Газ України" у розмірі 2 110 737,35 грн., визнати грошові вимоги ДК "Газ України" в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: п.2.1.1, 2.2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", ст.ст. 174, 175 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599,626, 628 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 32, 33, 43, 85, 101, 103, 104 ГК України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заявником зазначено, що не визнана судами сума заборгованості у розмірі 2 110 737,35 грн., яка виникла за договором про відступлення права вимоги від 06.04.2007 №11/07-55-14/07-337 не підпадає під дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а тому не може бути списана боржником, а за таких обставин підлягає визнанню в повному обсязі.

ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" подало відзив на касаційну скаргу ДК "Газ України", в якому зазначає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 є законною та обґрунтованою. Відносно заборгованості боржника в сумі 2110737,35 грн. за природній газ, яка не була включена до загальної суми грошових вимог ДК "Газ України", боржником зазначено, що комісією ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" з питань списання заборгованості за природній газ та електричну енергію було прийнято рішення про списання частини заборгованості перед ДК "Газ України" відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судами встановлено, що в межах строку, встановленого ч.1 ст.14 Закону ДК "Газ України" звернулася до господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника - ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" на загальну суму 13451002,53 грн., які виникли за договором про відступлення права вимоги від 06.04.2007 №11/07-55-14/07-337 у сумі 2 110 737,35 грн. та за договором про реструктуризацію заборгованості від 28.05.2012 №14/12-218 у сумі 11048371,56грн.

Вимоги ДК "Газ України" в сумі 13 451 002, 53грн. боржником та розпорядником майна визнані не були.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданої боржником бухгалтерської довідки про кредиторську заборгованість (том матеріалів оскарження ухвали а.с.9), по договору про реструктуризацію заборгованості від 28.05.2012 №14/12-218 за даними бухгалтерського обліку боржника обліковується сума 11 048 371,56грн. і цей факт не оспорюється боржником.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями господарського суду Луганської області від 17.11.2008 у справі №3/600 та від 17.11.2008 у справі № 3/601 стягнуто з ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" на користь ДК "Газ України" заборгованість в сумі 2 110 737,35 грн., яка виникла внаслідок несвоєчасного розрахунку за поставлений газ за договором про відступлення права вимоги №11/07-55-14/07-337 від 06.04.2007.

Зазначеними рішеннями встановлено, що за договором про відступлення права вимоги № 11/07-55-14/07-337 від 06.04.2007 до кредитора ДК "Газ України" перейшло право вимоги до боржника по зобов'язаннях за договорами на постачання природного газу ДП "Газ-Тепло" в 2005-2006 роках.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість в сумі 2110737,35грн. за договором про відступлення права вимоги № 11/07-55-14/07-337 від 06.04.2007 обліковувалась боржником, як заборгованість за природний газ.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом:

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Механізм списання зазначеної заборгованості затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", відповідно до п.6 якого боржник як учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що комісією ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" з питань списання заборгованості за природний газ та електричну енергію 05.10.2011 прийнято рішення про списання частини заборгованості перед ДК "Газ України", в тому числі і заборгованості в сумі 2110737,35грн. за природний газ поставлений ДП "Газ-Тепло".

Таким чином, оскільки заборгованість в сумі 2110737,35грн. за природний газ, поставлений ДП "Газ-Тепло", обліковувалась на балансі боржника і не була ним сплачена станом на дату набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та комісією ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" зазначену заборгованість було списано, отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що зазначена сума заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 11/07-55-14/07-337 від 06.04.2007 не може бути визнана та включена до реєстру вимог кредиторів, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції за причини, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи ухвалу господарського суду в частині вимог ДК "Газ України", встановив, що суд першої інстанції не розглянув вимоги по сплаті судового збору в сумі 1 147,00грн., які кредитор просив визнати та включити в реєстр вимог кредиторів ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, оскільки докази сплати боржником цієї суми в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ДК "Газ України" в сумі 11 049,518,56 грн., підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ".

Доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції залишив без розгляду іншу частину ухвали господарського суду Луганської області від 11.02.2014, порушивши при цьому ч.2 ст.101 ГПК України, не приймаються колегією суддів виходячи з того, що предметом розгляду в суді апеляційної інстанції були вимоги лише одного кредитора - ДК "Газ України", перегляд ухвали про визнання грошових вимог інших кредиторів без зазначення про це в апеляційній скарзі позбавить можливості інших учасників провадження на оскарження тієї частини ухвали, яка зачіпає його права та законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі № 913/40/13-г без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі №913/40/13-г без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук