Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 904/4761/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Ходаківської І.П., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016у справі№ 904/4761/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 40 962,48 грн,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 у справі № 904/4761/16 (суддя Мельниченко І.Ф.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді - Березкіна О.В., Подобєд І.М.), здійснено заміну ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" його правонаступником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Стягнуто з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Українська залізниця" 40 962,48 грн плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/4761/16 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити частково в розмірі 6 889,68 грн суми плати за користування вагонами, в іншій частині - відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 12, 13, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 N 113, ст.ст. 43, 104, 110 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з запланованою відпусткою судді Бакуліної С.В. справу № 904/4761/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Ходаківська І.П., Яценко О.В.

Представники позивача і відповідача не скористалися своїм процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні.

03.04.2017 до Вищого господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через те, що представник представник ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" приймає участь в іншому судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки: по-перше, відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи; по-друге, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою; по-третє, відкладення розгляду справи призведе до порушення строків розгляду касаційної скарги, передбачених ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України. Отже, касаційна скарга підлягає розгляду без участі представників сторін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.09.2012 між ДП "Придніпровська залізниця" правонаступником якого є ПАТ "Українська залізниця" (залізниця), та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", (власник колії) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч, відповідно до п. 1 якого з посиланням на Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів сторони домовилися про експлуатацію під'їзної колії, яка належить ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та примикає до станції Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№ 2,4,6 до колій №№ 6, 8 ст. Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії №6 ст. Рядова. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Згідно з п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 годин до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2; у разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Пунктом 6 договору сторони погодили, що вагони, які прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, які прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 3А, 3Б , І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Відповідно до п. 8 договору про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113.

Згідно з п. 15 договору власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); за зберігання вантажів у вагонах (у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї)) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Як встановлено господарськими судами, порожні власні вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача - ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за накладними №№ 46877973, 46877817, 46877775, 46877981, 46877957, 46877999, 46867883, 46868170, 46877858, 46844999, 46844890, 46845145, 46844734, 46844841, 46870440, 46976411, 46122123, 46122255, 47120837, 47122668, 47120779, 47120803, 47120787, 47120795, 47120902, 47120886, 47120845, 47090352, 47090428, 47090402, 47090410, 47090386, 47090329, 47090378, 47120977, 47116017, 47105952, 47105978, але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами вагони, були затримані за наказами № 715 від 06.12.2015 та № 737 від 08.12.2015. Вказані накази про затримку вагонів було видано через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, які надійшли на його адресу, про що станціями затримки Кривий Ріг Західний, Грекувата складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 95 від 06.12.2015, № 35 від 08.12.2015, а станцією призначення Рядова вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку зазначених вагонів.

Факт затримки вагонів на коліях станції призначення Рядова Придніпровської залізниці у зв'язку з їх несвоєчасним забиранням ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію підтверджуються відповідними актами загальної форми ГУ-23, підписаний останнім без заперечень.

Після прибуття вагонів на станцію призначення Рядова ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" було повідомлено ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про затримку вагонів, що підтверджується відповідними записами у Книгах № 17 та № 18 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на ст. Рядова Придніпровської залізниці.

За весь час затримки вагонів залізницею нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 № 09129486, № 09129487, № 11129493, № 17129495, № 11129494, № 11129459, № 0912948 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 09129019, всього на загальну суму 40 962,48 грн, які представник ПАТ "Північний ГЗК" підписав із застереженням.

У зв'язку з несплатою ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" збору за зберігання вантажу та плати за користування спірними вагонами, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в якому просило, з урахуванням клопотання про зменшення суми позову, стягнути з останнього на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в сумі 40 962,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в загальному розмірі 40 962,48 грн, оскільки несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, що прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, який надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням. При цьому плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 були нараховані на підставі відповідних актів форми ГУ-23а, ГУ-23, складених станціями затримки - Кривий Ріг Західний, Грекувата та призначення - Рядова відповідно до приписів чинного законодавства.

Суд касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п.п. 5, 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.

Пунктами 3, 6, 8, 9, 10, Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, на підходах до станції призначення прийняті залізницею до перевезення на адресу відповідача порожні власні вагони було затримано за наказами № 715 від 06.12.2015 та № 737 від 08.12.2015 відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про що станціями затримки Кривий Ріг Західний та Грекувата складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 95 від 06.12.2015, № 35 від 08.12.2015, з огляду на зайнятість колій на станції призначення - Рядова Придніпровської залізниці, що виникла у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем на свою під'їзну колію. При цьому станцією призначення вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку вказаних вагонів. У зв'язку із затримкою вагонів з вини відповідача на підходах до станції призначення та на її коліях залізницею складено відповідні акти загальної форми.

З урахуванням викладеного залізницею було складено відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 09129486, № 09129487, № 11129493, № 17129495, № 11129494, № 11129459, № 0912948 та накопичувальну картку ф. ФДУ-92 № 09129019 на підставі яких позивачем нараховано плату відповідачу за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника. Обґрунтованість наданих позивачем розрахунків плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу були досліджені судами під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, враховуючи здійснену господарськими судами попередніх інстанцій перевірку наданих позивачем розрахунків, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в заявленому розмірі є законними і обгрунтованими.

Доводи скаржника про те, що затримка спірних вагонів відбулася не з вини відповідача, враховуючи, що залізницею не доведено зайнятості всіх колій на станції призначення, а відтак і підстав для затримки вагонів на підходах до неї, є необгрунтованими, оскільки визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці. При цьому згідно з п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. 46 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Доводи касаційної скарги про те, що затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення за наказом № 715 відбулася з причин, що не залежали від відповідача, а відтак позивачем невірно нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, враховуючи, що потяг, затриманий за вказаним наказом 06.12.2015 о 03 год 11 хв, був відправлений пізніше (07.12.2015 о 19 год 45 хв), ніж потяг, затриманий 06.12.2015 о 03 год 13 хв за наказом № 716, який було відправлено 06.12.2015 о 16 год 45 хв, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки, як встановлено господарськими судами, затримка вагонів на підходах до станції призначення, в тому числі за наказом № 715, з вини відповідача підтверджується належними і допустимими доказами. При цьому предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зв'язку із затримкою спірних вагонів лише за наказами № 715 від 06.12.2015 та № 737 від 08.12.2015 та складеними на їх підставі актами про затримку вагонів, актами загальної форми. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вагони затримані за наказом № 716 прибули на станцію Кривий Ріг Західний раніше, ніж вагони затримані за наказом 715, і різниця між затриманням вагонів за вказаними наказами складає лише 2 хв.

Інші доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, яким вже надана оцінка господарськими судами попередніх інстанцій.

За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/4761/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/4761/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 904/4761/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді І.П. Ходаківська

О.В. Яценко