ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 910/7343/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоДемидової А.М.,суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач)

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі№ 910/7343/15-г господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" простягнення 45 423,43 грнв судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Новіков С.Ю., дов. б/н від 29.12.2014

- відповідача: Шегера І.П., дов. № 27-У від 26.12.2014

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі №910/7343/15-г (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 (у складі головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.), задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", стягнуто з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Укртрансгаз" 35 332,39 грн - основного боргу, 2 700,75 грн - пені, 2 473,28 грн - 7% штрафу, 3 185,72 грн - 3% річних, 1 731,29 грн - інфляційних втрат, 1 827,00 грн - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Дочірнє підприємство "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 32 ГПК України, ст.ст. 256-258, 264, 266, 267, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вважаючи, що позивачем пропущено строк позовної давності, а акт звірки розрахунків підписаний неуповноваженою особою, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 у справі № 910/7343/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Укртрансгаз" у задоволенні позовних вимог про стягнення з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" заборгованості за договором купівлі-продажу від 30.09.2010 № 264-Х/Х-1111-48 у сумі 35 332,39 грн, пені у розмірі 2 700,75 грн, штрафу у розмірі 2 473,28 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 3 185,72 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 731,29 грн у повному обсязі.

Від ПАТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.09.2010 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", (як постачальником) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" (як покупцем) був укладений договір поставки №264-Х/Х-1111-48, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність (повне господарське володіння) покупцеві запчастини до компресорів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій, надалі - продукцію, згідно з специфікацій, які додаються до даного договору та є невід'ємними його частинами, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію. Постачальник підтверджує, що продукція належить йому на праві власності, і в інших осіб немає прав на зазначену продукцію.

Згідно з п. 2.1 договору назва, кількість та асортимент продукції зазначені у специфікаціях, як є невід'ємною частиною до даного договору.

Відповідно ціна продукції зазначена у специфікаціях, які додаються до даного договору та є невід'ємними його частинами. За домовленістю сторін ціна продукції та загальна сума даного договору можуть бути змінені, про що сторони складають додаткову угоду. Загальна суму цього договору визначається за сумою всіх специфікацій до нього і складає 35 332,39 грн, в тому числі ПДВ 5888,73 грн. Покупець оплачує постачальнику 100% вартості продукції по факту поставки зазначеної продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до закінчення терміну дії договору (п.п. 3.1 - 3.4 договору).

Розділом четвертим договору передбачено умови поставки продукції, а саме постачальник здійснює поставку продукції покупцю за власний рахунок протягом 30 днів з моменту підписання цього договору. В порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію, загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру, ціна на одиницю виміру та загальна вартість якого визначена сторонами у специфікаціях та видаткових накладних. Продукція вважається поставленою постачальником та переданими у власність покупця з моменту підписання покупцем відповідних товаросупровідних документів.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 договору у випадку порушення зобов'язань, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. За кожен день несвоєчасної оплати вартості продукції на умовах, вказаних у договорі, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати продукції.

30.09.2010 між сторонами була підписана специфікація до договору, яка підписана та скріплена печатками сторін. Дана специфікація була підписана на загальну суму разом з ПДВ 35 332,39 грн (29 443,66 грн, ПДВ 5888,73 грн).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постачальником і покупцем 30.09.2010 була підписана видаткова накладна №539 від 30.09.2010 на суму 35 332,39 грн разом з ПДВ (5888,73 грн), і хоча позивач не надавав відповідачу рахунок-фактуру, вся необхідна інформація була зазначена у видатковій накладній і договорі.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що обов'язок відповідача здійснити оплату товару виник з моменту прийняття товару та підписання сторонами видаткової накладної № 539 від 30.09.2010.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції, відповідно до умов договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 35 332,39 грн.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2013, який підписаний сторонами та скріплений печатками, заборгованість відповідача перед позивачем становить 479 693,76 грн. Згідно з довідкою ПАТ "Укртрансгаз" станом на 02.03.2015 на балансі ПАТ "Укртрансгаз" обліковується дебіторська заборгованість по ДП "Укравтогаз" РВУ "Харківавтогаз" у загальній сумі 479 693,76 грн, а за договором №264-Х/Х-1111-48 від 30.09.2010 сума заборгованості становить 35 332,39 грн.

Враховуючи те, що на підставі актів звірки взаємних розрахунків від 30.06.2012, 30.09.2013 та 31.12.2013 ДП "Укравтогаз" визнав загальну суму боргу перед ПАТ "Укртрансгаз" в розмірі 479 693,80 грн, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про визнання відповідачем свого боргу, що є підставою для переривання трирічного строку позовної давності для звернення з позовом про стягнення заявленої позивачем заборгованості відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України.

При цьому, суди виходили з того, що дані акти звірки підписані з боку відповідача уповноваженою особою - заступником головного бухгалтера, оскільки згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 173, 193, 216, 218, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 257, 261, 264, 267, 625, 712 Цивільного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про неможливість застосування наслідків спливу строку позовної давності за заявою відповідача від 12.05.2015, оскільки в межах строку позовної давності відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу за договором № 264-Х/Х-1111-48 від 30.09.2010, перебіг позовної давності перервався і тому позовні вимоги про стягнення з ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Укртрансгаз" основного боргу, пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо переривання перебігу строків позовної давності шляхом підписання сторонами актів звірки взаємних розрахунків, однак в порушення вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судами не було встановлено період, за який позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати, у зв'язку з чим не надано належної правової оцінки правомірності стягнення таких сум зважаючи на строки загальної та спеціальної позовної давності, встановлені законодавством. Також судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 04.02.2014 у справі № 3-1гс14, що санкції на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, зокрема застосування штрафу у розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг) за прострочення виконання зобов'язання, є видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, з огляду на неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, неврахування правових висновків Верховного Суду України, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі № 910/7343/15-г підлягають скасуванню в частині стягнення з ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Укртрансгаз" пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі №910/7343/15-г в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 35 332,39 грн основного боргу залишити без змін.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015 у справі №910/7343/15-г в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2 700,75 грн - пені, 2 473,28 грн - 7% штрафу, 3 185,72 грн - 3% річних, 1 731,29 грн - інфляційних втрат, 405,88 грн - судового збору скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук