Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №910/14254/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 910/14254/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва

від 22.01.2014 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року

у справі № 910/14254/13

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "УПК-Інвест"

до Аграрного фонду

за участю Прокурора в інтересах держави

в особі Аграрного фонду

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог

на предмет спору на стороні

позивача 1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ольга"

2) Аграрної біржі

про стягнення 922 722,45 грн.

за участю представників:

позивача - Жарикової О.В.

відповідача - Наумова Д.С.

третіх осіб - 1) не з"явились

2) не з"явились

прокурора - Кузнецової Ю.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Аграрного фонду про стягнення грошових коштів в сумі 922 722,45 грн., перерахованих за товар, та повернення реєстраційного збору в сумі 34 807,45 грн., у зв"язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань по поставці товару за біржовим контрактом аграрної біржі від 08.06.2011 року № 283 АБ/95.

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача лише суму попередньої оплати 922 722,45 грн. та 18454,45 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014 року (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року (судді: Мальченко А.О., Жук Г.А., Скрипка І.М.), позов задоволено повністю; стягнуто з Аграрного фонду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" 922 722,45 грн. попередньої оплати та 18 454,45 грн. судового збору.

Прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 08.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (покупцем) та Аграрним фондом (продавцем) укладено Біржовий контракт Аграрної біржі № 283 АБ/95, згідно якого продавець продав, а покупець придбав товар цукор-пісок ОДРЦ, згідно ДСТУ 4623:2006, урожаю 2010 року, в кількості 2 236,876 тонн, по ціні 7 780,37 грн., вартістю 17 403 722,92 грн. з ПДВ.

Згідно пп. 2.2., 2.3. контракту після здійснення покупцем оплати, передбаченої п. 4.1., продавець протягом 3-х робочих днів надає покупцю дозвіл та довіреність на переоформлення товару; покупець надає продавцю підписаний трьохсторонній акт приймання-передавання товару протягом 5-ти робочих днів після здійснення оплати.

В пунктах 4.1., 4.4. контракту передбачено, що оплата коштів здійснюється покупцем на реєстраційний рахунок Аграрного Фонду протягом 5 банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі, а сплата покупцем реєстраційного збору - протягом двох робочих днів після укладання контракту. Затвердження контракту проводиться при наявності, зокрема, оплати коштів за контрактом на банківський рахунок Аграрного фонду.

Контракт діє з моменту його реєстрації до 31 грудня 2011 року (п. 8.3).

На виконання п. 4.1 контракту третьою особою - 1 (ТОВ "Ольга") в рахунок оплати за цукор-пісок перераховано на рахунок Аграрного фонду 922 722,92 грн., а на рахунок Аграрної біржі - реєстраційний збір в сумі 34807,45 грн., що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам ТОВ "Ольга" за 30.06.2011 року.

14.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого цедент відступає цесіонарієві право вимоги, належне цедентові за біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.11, укладеним між цедентом і Аграрним фондом.

Згідно п. 2 цього договору цесіонарій набуває право вимагати від боржника, зокрема, повернення грошових коштів, наданих цедентом боржнику в рахунок виконання своїх зобов'язань за біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 року.

На виконання п. 7 договору про відступлення права вимоги від 14.12.2012 року ТОВ "УПК-Інвест" 15.07.2013 року направило на адресу Аграрного фонду листа № 1-7 з повідомленням про відступлення права вимоги за контрактом разом з вимогою про повернення перерахованих на користь Аграрного фонду грошових коштів в сумі 922 722,45 грн. та надав копії біржового контракту Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 року, договору про відступлення права вимоги від 14.12.2012 року, виписки ПАТ "КБ "Актив-Банк" від 20.05.2013 року".

Позовні вимоги мотивовані тим, що товар за біржовим контрактом покупцеві не був поставлений і відповідач не виконав вимогу про повернення грошових коштів.

Вважаючи, що кошти, отримані відповідачем, є майном, набутим без достатньої правової підстави, позивач просив на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача заявлений розмір передплачених коштів.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, вказав на наявність підстав для застосування до спірних відносин про повернення грошових коштів за Біржовим контрактом Аграрної біржі №283АБ/95 від 08.06.2011 року положень статті 1212 Цивільного кодексу України та відсутності правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, суди попередніх інстанцій також зазначили, що контракт не був затверджений внаслідок невиконання покупцем обов'язку щодо оплати товару у повному обсязі та сума передплати підлягає поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суди першої й апеляційної інстанцій вказали на необхідність повернення позивачу сплачених грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, як безпідставно набутих, з огляду на відсутність факту щодо наявності зобов"язально-правових відносин між сторонами.

Проте, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки застосування норм глави 83 ЦК України можливе тільки у випадку наявності між сторонами позадоговірних відносин. За наявності між сторонами зобов'язальних договірних правовідносин з передачі товару, в зв'язку з його оплатою за контрактом, відсутні підстави для можливості застосування норм статті 1212 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України врегульовано випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, в тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 цього ж Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За вказаних обставин, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків.

Відтак, чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), а тому відповідач набув частину грошових коштів, як предмет контракту, за існування достатніх правових підстав та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Разом з тим, встановивши, що кошти в сумі 922 722,45 грн. перераховані продавцеві на виконання умов Біржового контракту № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року, як частина коштів, обумовлених сторонами контракту, господарські суди вказали на непоставку товару відповідачем, тоді як договором передбачено, що передача товару здійснюється після його оплати в повному обсязі.

Таким чином, за наявності виконання сторонами умов вищевказаного контракту в частині здійснення передплати вартості товару, сумнівним є висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру грошових коштів, перерахованих останнім на виконання умов Біржового контракту № 283 АБ/95 від 08.06.2011 року, на підставі вимог статті 1212 ЦК України, оскільки обов'язковою умовою для застосування вказаної норми має бути відсутність правової підстави для набуття майна або його збереження у себе за рахунок іншої особи.

Крім того, передчасними є висновки господарських судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність існування між сторонами договірних відносин з посиланням на статтю 1212 ЦК України у зв"язку з нездійсненням повної вартості передплати та незатвердженням вказаного контракту.

Спростовуючи вищевказані висновки господарських судів, прокурор у касаційній скарзі послався на положення пункту 93 Правил біржової торгівлі на аграрній біржі, затверджених наказом Аграрного фонду від 15.10.2012 року №137, згідно яких біржовий договір (контракт), додаткова угода, угода про розірвання біржового договору (контракту) або біржової угоди вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі, та на те, що вказаними Правилами, чинним законодавством та умовами контракту не передбачено припинення зобов'язань сторін у зв'язку незатвердженням контракту біржею.

Також відповідно до пункту 8.3 контракту він набуває чинності з моменту його реєстрації.

Водночас, судами не перевірено обставин реєстрації контракту на Аграрній біржі в день його укладення та набрання ним чинності.

Відповідно до статей 525, 526, 599, 629 ЦК України Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на наведені приписи, сумнівним є висновок судів попередніх інстанцій про закінчення 31.12.2011 року терміну дії договору та припинення зобов"язань.

В силу статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок вчинення правочину щодо відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладені положення, укладення договору щодо права вимоги можливе лише за умови існування конкретного зобов'язання між чітко визначеними особами, а також при дійсності і визначеності самого права вимоги у такому зобов'язанні.

Як зазначалось вище, за умовами договору про відступлення права вимоги від 14.12.2012 року ТОВ "Ольга" передало ТОВ "УПК-Інвест" право вимоги про повернення грошових коштів, наданих ТОВ "Ольга" Аграрному фонду за контрактом.

Проте, господарськими судами не надано належної оцінки обставинам щодо можливості стягнення з Аграрного фонду коштів па підставі вказаного договору та не перевірено вимоги позивача на предмет їх відповідності статтям 512, 514 ЦК України, оскільки не враховано, що визначене умовами договору про відступлення вимоги від 14.12.2012 року право на повернення коштів від Аграрного фонду не передбачено біржовим контрактом та не підтверджено судовим рішенням.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 ГПК України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України.

Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року у справі № 910/14254/13 та рішення господарського суду м. Києва від 22.01.2014 року у справі № 910/14254/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддяІ.А. Плюшко СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко