Постанова ВГСУ від 02.06.2015 року у справі №910/12545/14

Друк

Пошук

189

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.06.2015 року у справі №910/12545/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 910/12545/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської областіна ухвалувід 01.04.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№910/12545/14 господарського суду міста Києваза позовомУправління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської областідоДержавного підприємства "Укрліктрави"простягнення 202895,26 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 (судді Е. Шевченко, В. Зеленін, Б. Ткаченко) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що ним не надано належних доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі.

Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою апеляційного суду Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015, справу направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного перегляду рішення місцевого суду. Вважає, що апеляційним судом було неправильно застосовано ст. 97 ГПК України, невраховано роз'яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2015р. у справі 910/12545/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Не погодившись з вищевказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційним судом також встановлено, що заявником до апеляційної скарги надано лише фіскальний чек без опису вкладення, що, на думку апеляційного суду, не є належним доказом направлення копії апеляційної скарги відповідачу, оскільки неможливо встановити, що саме дана апеляційна скарга направлялась на адресу сторони.

За встановленого, з посиланням на ст. 97 ГПК України апеляційну скаргу було повернуто Управлінню Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу у касаційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

При цьому, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні (ст. 95 ГПК України). Недотримання вказаної вимоги тягне за собою повернення апеляційної скарги заявнику (п. 2 ст. 97 ГПК України).

Водночас, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у застосуванні пункту 2 частини першої статті 97 ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у скаржника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270), і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що апеляційним судом не надано належної юридичної оцінки доданому до апеляційної скарги фіскальному чеку від 06.03.2015 №4253 та безпідставно повернуто апеляційну скаргу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 95,97 ГПК України), що є підставою для направлення справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у її прийнятті.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -