ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 910/3516/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Молокозавод-ОЛКОМ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р.у справі№ 910/3516/15-г господарського суду міста Києваза позовом Приватного підприємства "Молокозавод-ОЛКОМ" (надалі - ПП "Молокозавод-ОЛКОМ")доПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (надалі - ПАТ "ОТП Банк")третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (надалі - третя особа-1); 2) Приватне акціонерне товариство "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (надалі - третя особа-2)пророзірвання договоруза участю представників: від позивача- Попов А.С.від відповідача- Лобачевський А.В.від третьої особи-1- не з'явилися від третьої особи-2- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ПП "Молокозавод-"ОЛКОМ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "ОТП Банк" про розірвання Договору поруки № SR 12-158/200 від 16.08.2012 р., посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що без згоди поручителя Банк відступив належні йому права вимоги до поручителя третій особі-1, у зв'язку з чим відбулося суттєве порушення умов вказаного договору поруки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2015 р. (суддя Головатюк Л.Д.) позов ПП "Молокозавод-"ОЛКОМ" задоволено повністю, розірвано укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ПП "Молокозавод-"ОЛКОМ" договір поруки № SR 12-158/200 від 16.08.2012 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р. (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 р. ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" відновлено строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р., касаційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 24.11.2015 р.

17 листопада 2015 року, через канцелярію Вищого господарського суду України, від третьої особи-2 надійшов відзив на касаційну скаргу, за змістом якого заявник просить суд відмовити в задоволенні поданої ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" касаційної скарги, а постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Також, 17.11.2015 р. до суду надійшов відзив від третьої особи-1, відповідно до якого даний заявник аналогічно просить в задоволенні поданої ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" касаційної скарги відмовити, а прийняту у даній справі постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін

23.11.2015 р., від заявника касаційної скарги надійшло клопотання та електронне повідомлення про відкладення розгляду справи № 910/3516/15-г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2015 р., з метою повної та всебічної перевірки дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги складність справи, а також для надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних інтересів, колегія суддів вирішила задовольнити клопотання та відкласти розгляд справи на 01.12.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги, взявши до уваги заперечення, викладені у відзивах, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.08.2012 р. між ПАТ "ОТП Банк" (Банк) та ПП "Молокозавод-"ОЛКОМ" (Поручитель) укладено Договір поруки № SR 12-158/200 (з відповідними змінами та доповненнями), відповідно до умов якого поручитель поручився перед Банком за виконання третьої особи-2 (Позичальник) зобов'язань за кредитним договором; порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань в повному обсязі; порука та солідарний обов'язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну дії) боргових зобов'язань.

04 вересня 2014 року Банк засобом факсимільного зв'язку надіслав Поручителю, як солідарному боржнику, повідомлення про порушення забезпеченого порукою зобов'язання, вчиненого Клієнтом, і виникнення у поручителя зобов'язань перед Банком у загальному розмірі 33 526 323, 29 грн., вимагаючи при цьому від Поручителя виконання за основного боржника порушеного останнім зобов'язання у триденний строк з моменту направлення банком цієї вимоги.

Також, судами з'ясовано, що 09.09.2014 р. між ПАТ "ОТП Банк" (первинним кредитором) та третьою особою-1 (новим кредитором) було укладено Договір про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні.

Так, звертаючись до господарського суду міста Києва з відповідними позовними вимогами, ПП "Молокозавод-ОЛКОМ, в обґрунтування підстав для розірвання договору поруки, вказувало на порушення Банком умов договору поруки, погоджених Банком та поручителем у п. п. 2, 11, 12, 15, 19 Договору поруки. Так, позивач вважав, що Банк повинен був, зокрема, письмово попередити поручителя про відступлення ним вимог новому кредитору до поручителя у строк не пізніше 10 днів до самого відступлення права вимоги, оскільки на його думку, здійснення заміни кредитора у зобов'язанні без отримання згоди на те поручителя є істотним порушенням умов договору поруки, а отже, і підставою для розірвання такого договору.

Господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення заявлених вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність таких вимог, з огляду на що і вирішив розірвати спірний Договір поруки.

Апеляційний господарський суд, натомість, дійшов протилежного висновку, скасувавши при цьому прийняте місцевим судом рішення з підстав недоведеності ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" позовних вимог та, відповідно, відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки Київського апеляційного господарського суду правомірними та підставними, враховуючи таке.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Статтею 518 ЦК України визначено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, умовами спірного Договору поруки не встановлено будь-якого винятку із загального правила, визначеного ст. 516 ЦК України, а отже, заміна кредитора у зобов'язанні не передбачає згоди поручителя.

При цьому, Договором поруки передбачено, що кредитор повідомляє боржника про відступлення прав вимоги новому кредитору не пізніше 10 днів до такої заміни.

Судова колегія зазначає, що повідомлення боржника про відступлення прав вимоги встановлює правовий зв'язок між новим кредитором та боржником.

При цьому, до моменту повідомлення новий кредитор не отримує статусу кредитора для боржника, а не боржник втрачає свій статус боржника, як безпідставно вважав господарський суд першої інстанції.

Водночас, якщо поручитель не був повідомлений про уступку вимоги первісним кредитором новому, тягар повідомлення боржника про уступку прав вимоги лежить на новому кредиторові, оскільки саме останній є особою, яка заінтересована у такому повідомленні.

Звертаючись з відповідними позовними вимогами, позивач посилався як на підставу розірвання спірного Договору поруки на ст. 652 ЦК України.

Так, в силу ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов підставних та вірних висновків про відсутність підстав для розірвання Договору поруки у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки позивачем не було доведено належними та допустимими способами наявність одночасно чотирьох умов, передбачених ст. 652 ЦК України, як цього вимагає законодавець.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано та правомірно скасував рішення господарського суду міста Києва як таке, що прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з огляду на що прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Молокозавод-ОЛКОМ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 р. у справі № 910/3516/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков