Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2016 р. м. Київ К/800/5623/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайло О.М.СуддівВербицька О.В. Маринчак Н.Є.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року

у справі №805/15301/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікстранс»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 03 грудня 2013 року позовні вимоги задовольнив, визнав неправомірними дії відповідача у вигляді формування у довідці зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року № 429/05-95-15/35552617 висновків про безпідставність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Донремсервіс» та безпідставність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн. по взаємовідносинам із ПП «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», ТОВ «Торговий дім Альпіна», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Доноптсервіс», ПП «Аверс Плюс», ТОВ Промислово виробничий комплекс «Екотех», ТОВ «Амір Аль», ТОВ Торгівельною компанією «Хімтрейд», ТОВ «Омега Сервіс», ТОВ «Атан - Крим», ТОВ «Триест - Дон», у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій, що відбулися між позивачем та вказаними контрагентами. Також визнав неправомірними дії відповідача щодо внесення на підставі довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року № 429/05-95-15/35552617 змін (коригування) та інформації до інформаційних баз контролюючих органів та зобов'язав вилучити з усіх інформаційних баз контролюючих органів інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року № 429/05-95-15/35552617 та поновити дані, самостійно задекларовані позивачем. Крім того, стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 68,82 грн.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2014 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив частково, визнати неправомірними дії відповідача у частині внесення змін (коригування) до автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року №429/05-95-15/35552617 податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за липень, серпень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Донремсервіс», ПП «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», ТОВ «Торговий дім Альпіна», ФОП «ОСОБА_4, ТОВ «Доноптсервіс», ПП «Аверс Плюс», ТОВ Промислово виробничий комплекс «Екотех», ТОВ «Амір Аль», ТОВ Торгівельною компанією «Хімтрейд», ТОВ «Омега Сервіс», ТОВ «Атан - Крим», ТОВ «Триєст - Дон». Також зобов'язав відповідача вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року № 429/05-95-15/35552617 податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за липень, серпень 2013 року по взаємовідносинам з вказаними контрагентами та поновити дані, самостійно задекларовані позивачем. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівники контролюючого органу провели 08 жовтня 2013 року зустрічну звірку позивача за наслідками якої склали довідку №429/05-95-15/35552617 зустрічної звірки суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 липня 2013 року по 31 серпня 2013 року.

Згідно висновків, викладених у вказаній довідці, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит у розмірі 17 354 792,18 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Донремсервіс», у тому числі за липень 2013 року на суму 4 932 972,18 грн. та за серпень 2013 року на суму 12 421 820,04 грн. та безпідставно сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17 381 589,00 грн., у тому числі за липень 2013 року на суму 4 927 267,00 грн., по взаємовідносинам із ПП «ВКФ «ТОТУС» на суму 2 101 829,06 грн., з ТОВ Торговий дім Альпіна на суму 175 408,66 грн., ФОП ОСОБА_4 на суму 99 915,00 грн., з ТОВ «Доноптсервіс» на суму 562 630,80 грн., з ПП «Аверс Плюс» на суму 820 867,40 грн., з ТОВ «Триєст-Дон» на суму 87 755,59 грн., з ТОВ «Атан-Крим» на суму 450 115,25 грн., з ТОВ «Омега-Сервіс» на суму 628 744,75 грн. та за серпень 2013 року у розмірі 12 454 322,00 грн., по взаємовідносинах з ПП «ВКФ «ТОТУС» на суму 3 528 538,16 грн., ФОП ОСОБА_4 на суму 157 640,93 грн., ТОВ «Торговий дім «Альпіна» на суму 1 622 862,38 грн., ТОВ «Доноптсервіс» на суму 4 853 081,45 грн., з ПП «аверс Плюс» на суму 1 828 441,53 грн., ТОВ «Амір Аль» на суму 309 934,41 грн., ТОВ «ПВК «Екотех» на суму 102 650,28 грн., з ТОВ «Хімтрейд» на суму 51 173,08 грн., у зв'язку з встановлення нереальності господарських операцій з зазначеними контрагентами по ланцюгу постачання.

На підставі висновків довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року №429/05-95-15/35552617 до автоматизованої системи «Податковий блок» відповідач вніс коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за липень-серпень 2013 року.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо вилучення з автоматизованої системи «Податковий блок» інформацію щодо коригування задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання неправомірними дій податкового органу у вигляді внесення на підставі довідки зустрічної звірки змін (коригування) та інформації до автоматизованої системи «Податковий блок» та зобов'язання вилучити зазначену інформацію, суди попередніх інстанцій виходили з того, що самостійна зміна відповідачем в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без змін цих показників самим платником, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує норми чинного законодавства та завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

При цьому, слід зазначати, що інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дії податкової інспекції щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 22 грудня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про вилучення податкової інформації з автоматизованої інформаційної системи не відповідає наведеній позиції Верховного Суду України та правильному застосуванню вказаних норм Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення судів попередніх інстанцій в зазначеній частині прийняті з порушенням норм матеріального права та привели до ухвалення незаконних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі №805/15301/13-а скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо внесення змін (коригування) до автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року №429/05-95-15/35552617 податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за липень, серпень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Донремсервіс», ПП «Виробничо-комерційна фірма «ТОТУС», ТОВ «Торговий дім Альпіна», ФОП «ОСОБА_4, ТОВ «Доноптсервіс», ПП «Аверс Плюс», ТОВ Промислово виробничий комплекс «Екотех», ТОВ «Амір Аль», ТОВ Торгівельною компанією «Хімтрейд», ТОВ «Омега Сервіс», ТОВ «Атан - Крим», ТОВ «Триєст - Дон» та зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Податковий блок» інформацію та коригування внесені на підставі довідки зустрічної звірки від 08 жовтня 2013 року № 429/05-95-15/35552617 податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за липень, серпень 2013 року по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, а також поновити дані, самостійно задекларовані позивачем. А також у частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат у розмірі 34,41 грн.

Прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі №805/15301/13-а залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Вербицька О.В. Маринчак Н.Є.