Історія справи

Постанова ВАСУ від 26.04.2016 року у справі №2а-2709/12/2070
Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №2а-2709/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/56537/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

секретар Антипенко В.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 2а-2709/12/2070 за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області,

про скасування податкових повідомлень - рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000221702/0 від 27.01.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання податку з доходів з фізичних осіб у сумі 93021, 53 грн.; № 0001001702/0 від 25.03.2010, яким визначено позивачу штрафні санкції на суму 710000 грн.

Вважає безпідставним визначення відповідачем обсягу виручки за даними перевірки у розмірі 3366205,34 грн. та визначення розміру податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік у розмірі 27077, 34 грн., а також за 2009 рік у розмірі 65944, 19 грн.

Позивачем здійснювався облік операцій за договорами комісії, відображаючи в обліку лише суму виручки, що є сумою комісійної винагороди.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 судові рішення було скасовано, а справу № 2а-2709/12/2070 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014, позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0000221702/0 від 27.01.2010, № 0001001702/0 від 25.03.2010.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування судових рішень, просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що відповідачем здійснена планова документальна виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.08.2008 до 30.09.2009 та складено акт № 42/1702/228/НОМЕР_1 від 13.01.2010.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 № 13-92, донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, нараховано податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 90021, 53 грн.: у 2008 року у сумі 27077, 34 грн., у 2009 році у суму 65944, 19 грн.; ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг); пп. 6, 12 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, за період з 12.08.2008 по 30.09.2009, не застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 154100 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000221702/0 від 27.01.2010, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 93021, 53 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області за результатами розгляду скарги позивача №386/14/25-203 від 16.03.2010 скасовано рішення № 0000231702/0 від 27.01.2010 та зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі застосувати штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 710000 грн. (142000 грн.*5) з посиланням на порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

01.03.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була направлена перша податкова вимога за № 1/996 на суму податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 93021, 53 грн.

25.03.2010 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято та направлено позивачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001001702, яким визначено позивачу суму штрафу у розмірі 710000 грн. (142000 грн.*5) з посиланням на порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Позивачем оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності з 12.08.2008 до 30.09.2009 здійснювалося на спрощеній системі оподаткування.

Перевищення обсягу виручки, встановленого для платників єдиного податку, було здійснене позивачем у третьому кварталі 2008 року, сума перевищення складає 91377,16 грн. ( 591377, 16 грн. - 500000 грн.), яке відбулося 29.09.2008.

У зв'язку з порушенням платник єдиного податку повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва запроваджено указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98 (далі по тексту - Указ Президента №727/98).

Пункт 1 статті 1 названого Указу надає фізичним особам право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн.

Згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу Президента № 727/98 як виручку розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5 Указу № 727/98).

Наведеним приписом не передбачено можливості кваліфікації фактично отриманих платником коштів від реалізації товарів (послуг) як його виручку в залежності від виду правочину, на підставі якого отримані такі кошти, та від їх подальшого спрямування.

Позивач ФОП ОСОБА_3 у правовідносинах виступала комісіонером, який за дорученням комітентів за плату здійснювала продаж кузовів, які належали комітентам. За здійснення продажу та перерахування виручки від реалізації товару на адресу комітентів позивач ФОП ОСОБА_3 отримувала грошову винагороду у розмірі від 5 до 26,5 % від суми, отриманої від продажу товару, згідно договорів комісії, що зазначено в пунктах 2.6, 2.21 акту перевірки.

Під час перевірки встановлено, що обсяг виручки від реалізації товарів, вказаний у звітах позивача, не відповідає даним книг обліку доходів та витрат.

Обсяг виручки, отриманий від господарської діяльності за 2008 - 2009 роки, перевищує 500 тис. грн.: у третьому-четвертому кварталі 2008 року - 1410632, 16 грн. (91377, 16 грн. +1319255 грн.), за 2009 рік - 2926577, 41 грн.

Спірні кошти, отримані позивачем в рамках виконання зобов'язань на користь третіх осіб, у рамках надання послуг із продажу товару, є виручкою ФОП ОСОБА_3 у розумінні пункту 1 Указу.

Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час, зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

Таким чином, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

У зв'язку з цим, ДПІ правомірно було донараховано позивачу суму податку з доходів фізичних осіб визначені Декретом Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" для оподаткування доходів, отриманих від підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 1, п. 3 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Судами встановлено, що у період з 12.08.2008 до 30.09.2009 позивач сплачував єдиний податок та не застосовував реєстратор розрахункових операцій при проведенні готівкових розрахунків з покупцями товару.

Позивач не мав права знаходитись на спрощеній системі оподаткування з четвертого кварталу 2008 року, кошти фактично отримані від господарської діяльності у 2008 - 2009 році перевищують 500 тис. грн.

Згідно банківських виписок на розрахунковий рахунок позивача надійшли готівкові кошти з призначенням платежу "надходження торгівельної виручки від продажу товару" на загальну суму 142000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Частиною 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно штрафна (фінансова) санкція складає 710000 грн.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не мав права здійснювати продаж товарів за готівкові кошти без використання реєстрів розрахункових операцій.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, але судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.