Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/37057/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 по справі №2а-156/09/1470 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.09.2008 №0002202350/0. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 09.07.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.09.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Заводському районі міста Миколаєва була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», а саме не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 24,50грн., не збережено в КОРО фіскальних звітних чеків №2184, №8311, незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місце проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме позивачем було не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі їх надходження у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків з 05.08.2008 по 14.08.2008 на загальну суму 5093,30грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Заводському районі міста Миколаєва складено акт від 16.08.2008 №14001160/23-50 та прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 01.09.2008 № 0002202350/0 на суму 25466,50грн. та від 01.09.2008 №0002192350/0 на суму 1605,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині задоволення визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.09.2008 №0002202350/0, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фіскальні звітні чеки за період з 05.08.2008 по 14.08.2008 були роздруковані вчасно згідно вимог чинного законодавства підклеєні у книзі обліку розрахункових операцій, однак відповідних записів у книзі про відображення вказаних сум коштів вчинено не було, що не може свідчити про неоприбуткування коштів в розумінні Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

За визначенням пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 передбачено, уся готівка, що надходить до кас, мас своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книги).

Використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає, у тому числі, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацом третім статті 1 Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи викладене, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Судами встановлено, що не заперечувалося позивачем, за період 05.08.2008 по 14.08.2008 товариством не здійснювалися записи в книзі обліку розрахункових операцій готівки на суму 5093,30грн. згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

Отже, з огляду на встановлені судами обставини щодо невиконання позивачем вищезазначених вимог, а саме не оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 5093,30грн., висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, колегія суддів вважає обґрунтованим, а рішення від 01.09.2008 №0002202350/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 25466,50грн. - правомірним.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.09.2008 №0002202350/0 із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 по справі №2а-156/09/1470 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.09.2008 №0002202350/0. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті позовних вимог постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 по справі №2а-156/09/1470 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв