ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2015 р. м. Київ К/800/59722/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С.,суддівГончар Л. Я., Маслія В. І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області № 124879 від 15 січня 2014 року про перерахунок пенсії; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати з 01 лютого 2014 року період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням - 8 років 1 місяць до пільгового стажу роботи за Списком № 1; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області повернути недоплачені суми пенсії, починаючи з 01 лютого 2014 року, та, відповідно, виплачувати в подальшому пенсію із проведенням перерахунку згідно норм чинного законодавства.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягаю частковому задоволенню.

Судами встановлено, що з 19 березня 1998 року позивачу призначено пенсію по інвалідності, 3-тя група, професійне захворювання.

Згідно поданої позивачем заяви від 20 лютого 2010 року його переведено на пенсію за віком по Списку № 1 та проведено відповідний перерахунок пенсії.

При перевірці в січні 2014 року матеріалів пенсійної справи позивача, відповідач встановив, що при переведенні його на пенсію за віком за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання врахований у загальний та пільговий стаж, однак при розрахунку коефіцієнта страхового стажу помилково обраховано в подвійному розмірі замість в одинарному.

Розпорядженням № 124879 від 15 січня 2014 року зменшено позивачу з 01 лютого 2014 року розмір пенсії до 2 180 грн 25 коп.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач заявив цей позов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що розпорядження про зменшення розміру пенсії є незаконним та таким, що порушує права позивача на отримання гарантованих законодавством України пенсійних виплат, і зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати з 01 лютого 2014 року період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням - 8 років 1 місяць до пільгового стажу роботи за Списком № 1, а також повернути недоплачені суми пенсії, починаючи з 01 лютого 2014 року, та, відповідно, виплачувати в подальшому пенсію із проведенням перерахунку згідно норм чинного законодавства.

Колегія суддів частково погоджується з висновками судів.

Згідно із абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Аналогічна норма закону міститься у ч. 5 ст. 56 Законі України "Про пенсійне забезпечення", де час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

За приписами абз. 6 ч. 3 ст. 24 вказаного Закону за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

В частині 4 ст. 24 Закону зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що відповідач при переведенні позивача на пенсію за віком за Списком № 1 зобов'язаний зарахувати час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком по Списку № 1 та призначити пенсію на пільгових умовах.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає порушень у застосуванні судами обох інстанцій норм матеріального права до правовідносин цієї справи.

Разом з тим колегія суддів не може погодитись з висновками суду щодо зобов'язання відповідача виплачувати позивачу в подальшому пенсію із проведенням перерахунку відповідно до норм чинного законодавства, оскільки, виходячи із самого визначення понять "пенсія", "щомісячне довічне грошове утримання" випливає, що щомісячні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання виплати (чи її перерахунок).

На думку суду, прогнозування можливих порушень зі сторони відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії в майбутньому є передчасним, тому такий позов не може встановлюватись, бо це суперечить самому визначенню та суті таким виплатам.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області № 124879 від 15 січня 2014 року про перерахунок пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати з 01 лютого 2014 року період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням 8 років 1 місяць до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Зобов'язати «правління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області повернути недоплачені суми пенсії, починаючи з 01 лютого 2014 року.

В іншій частині позову відмовити.»

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: