Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/800/17542/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Малиніна В.В.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - Управління ДВС), третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (далі - Управління ПФУ) на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року Управління ПФУ звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС від 4 листопада 2014 року про накладення штрафу.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконанні відділу примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №33595900 за виконавчим листом, виданим Миргородським міськрайонним судом Полтавської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії, в розмірі не меншому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказане судове рішення, в частині здійснення перерахунку пенсії стягувачу, боржником було виконано, що підтверджується розпорядженням Управління ПФУ №116504 від 13 листопада 2013 року.

В той же час рішення суду в частині виплати коштів не виконано у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України.

3 жовтня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 680 грн.

4 листопада 2014 року за повторне невиконання постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області на позивача накладено штраф у розмірі 1360 грн.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону №606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року №8-2 (далі - Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Отже, невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Про необхідність такого застосування вказаних норм матеріального права йдеться у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (справа №21-66а15).

Отже, виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області задовольнити.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 4 листопада 2014 року про накладення штрафу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.В. Малинін

О.П. Стародуб