Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м. Київ справа № 800/428/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Зайця В.С.,

Чалого С.Я.,

Леонтович К.Г.,

при секретарі судового засідання: Романишин О.Р.,

за участю позивача: ОСОБА_4,

представника відповідача: Прокопенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо проведення 05 серпня 2014р. конкурсу на заміщення вакантних посад в Господарському суді м. Києва в межах п'ятирічного строку та надання рекомендації щодо переведення суддів до Господарського суду м. Києва - незаконними;

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 серпня 2014р. про надання судді Господарського суду м. Севастополя ОСОБА_5 рекомендації для переведення на посаду судді Господарського суду м. Києва в межах п'ятирічного строку;

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05 серпня 2014р. про надання судді Господарського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 рекомендації для переведення на посаду судді Господарського суду м. Києва в межах п'ятирічного строку;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести конкурс на заміщення вакантних посад судді в Господарському суді м. Києва в межах п'ятирічного строку за участю всіх кандидатів, заяви на переведення яких подані станом на 05 серпня 2014р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що проведення ВККС конкурсу на заміщення вакантних посад в Господарському суді м. Києва в межах п'ятирічного строку без повідомлення ОСОБА_4, є незаконним, так як він також мав право брати участь в цьому конкурсі. У зв'язку з наведеним позивач вважає, що всі рішення, прийняті за результатами конкурсу є неправомірними.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що спірні рішення не порушують права позивача, оскільки 05 серпня 2014р. було винесено питання про рекомендування суддів Автономної республіки Крим та міста Севастополя для переведення до інших судів на території України, а питання переведення, зокрема, ОСОБА_4 до Господарського суду м. Києва розглядалось 23 вересня 2014р., про що попередньо повідомлено позивача, який взяв участь у відповідному конкурсі. У зв'язку з наведеним, представник відповідача вважає дії ВККС правомірними та просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи позовної заяви, враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Як свідчать обставини справи, Указом Президента України від 23 січня 2012 року N 29/2012 ОСОБА_4 призначено на посаду судді Господарського суду Рівненської області строком на п'ять років.

28 лютого 2014р. позивач звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою відповідно до статті 73 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про надання рекомендації для переведення на посаду судді Господарського суду м. Києва в межах п'ятирічного строку.

03 березня 2014р. вказана заява та необхідні для її розгляду матеріали були зареєстровані у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України за № 18-2511/14.

05 серпня 2014р. ВКСС проведено конкурс щодо надання рекомендацій на переведення суддів на посаду судді Господарського суду м. Києва в межах п'ятирічного строку, підставою для проведення якого слугувала ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

05 серпня 2014р. відбулось засідання Комісії, на якому (серед іншого) були прийняті рішення про надання рекомендацій для переведення суддів на посаду судді Господарського суду м. Києва в межах п'ятирічного строку.

Підставою для звернення до суду із зазначеним позовом стало проведення 05 серпня 2014 р. Комісією конкурсу без участі в ньому позивача.

Частиною 3 статті 90 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) передбачено, що порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 73 Закону суддя у межах п'ятирічного строку може бути переведений на роботу па посаді судді до іншого місцевого суду за його письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його на посаду судді відповідного суду. Переведення судді на роботу на посаді судді до іншого суду здійснюється за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді.

Переведення судді у межах п'ятирічного строку здійснюється Президентом України.

Отже, останньою стадією порядку призначення на посаду судді вперше є прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.

З наведеної норми закону слідує, що особа набуває статусу судді з моменту прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді. Відповідно і вакантне місце (вільне місце) слід вважати зайнятим (невакантним) з моменту призначення особи на посаду судді на таке місце.

Пунктом 12.1.2 Регламенту передбачено, що приймання, розгляд Комісією заяви судді та підготовка матеріалів щодо переведення судді до іншого суду в межах п'ятирічного строку, проведення конкурсу та кваліфікаційного іспиту здійснюються в порядку, визначеному відповідним положенням, затвердженим Комісією.

Відповідно до пункту 2.1.9 розділу II Положення про порядок переведення судді до іншого суду в межах п'ятирічного строку (далі - Положення) за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді Комісія приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні судді для переведення до іншого суду в межах п'ятирічного строку.

Відповідно до приписів ст. 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Голова Комісії визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання.

Вказані норми права не містять обов'язку для Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводити конкурс одночасно на всі вакантні посади в суді чи їх частину.

Відповідно до пункту другого статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлено, що суддям, які працювали в судах України на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і виявили бажання переїхати у зв'язку з її тимчасовою окупацією Російською Федерацією, гарантується право па переведення на посаду судді до суду на іншій території України.

Судом встановлено, що головою Комісії на розгляд в засіданні 05 серпня 2014р. було винесено лише питання про надання рекомендацій суддям Автономної республіки Крим та міста Севастополя для переведення до інших суддів на території України.

05 серпня 2014 р. проводився конкурс на заміщення двох вакантних посад із наявних трьох у Господарському суді м. Києва.

З огляду на викладене та враховуючи, що питання надання рекомендації для переведення до іншого суду судді Господарського суду Рівненської області ОСОБА_4 не було включено до порядку денного засідання Комісії 05 серпня 2014р., Комісією не здійснювалось організаційне забезпечення виклику позивача на вказане засідання Комісії.

На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке відбулось 05 серпня 2014р., було прийнято рішення про надання рекомендації на переведення двох суддів Автономної республіки Крим та міста Севастополя на посаду судді Господарського суду м. Києва, хоча фактично існувало три вакансії в цьому суді.

Позивача не було позбавлено права участі у конкурсі на переведення до іншого суду.

Листом від 09 вересня 2014р. позивача повідомлено про розгляд питання щодо надання рекомендації для переведення на посаду судді Господарського суду м. Києва на засіданні Комісії 23 вересня 2014р.

Листом від 18 вересня 2014р. позивача повідомлено, що згідно з рішенням Комісії від 17 вересня 2014р. добір кандидатів на посаду судді Господарського суду м. Києва здійснюватиметься на умовах конкурсу (зважаючи на кількість претендентів на вакантну посаду) шляхом проведення тестування кандидатів з питань господарського судочинства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

23 вересня 2014 року Комісією проведено конкурс на заміщення вакантної посади судді Господарського суду м. Києва, в якому ОСОБА_4 брав участь.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що неповідомлення позивача про проведення конкурсу, який відбувся 05 серпня 2014 року, та результати цього конкурсу, не вплинули на законні права та інтереси ОСОБА_4, оскільки Комісією проведено конкурс щодо надання рекомендації на переведення судді до Господарського суду м. Києва 23 вересня 2014р., участь в якому брав позивач.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку, права, а саме визнання незаконними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо проведення 05 серпня 2014р. конкурсу, скасування його результатів, не передбачає гарантій ефективного поновлення цього права, оскільки спірні діяння та рішення Комісії не зачіпали права та інтереси ОСОБА_4

Тобто, спірні діяння та рішення Комісії не призвели до зміни правовідношення між сторонами, яке існувало раніше, у зв'язку з чим відновлення правовідношення, про що фактично просить позивач, об'єктивно є неможливим.

Підставами для визнання акта недійсним, а дії чи бездіяльності незаконними, є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Утім, обов'язковою умовою визнання акта недійсним, а дії чи бездіяльності незаконними, є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з прийняттям оскаржуваного акта, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

З огляду на те, що проведення конкурсу 05 серпня 2014 року та результати цього конкурсу не вплинули на законні права та інтереси ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовної заяви та відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 106-163, 167, 171-1 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення незаконним, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді: