Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. К/800/20266/15(К/800/20309/15)

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року по справі № 639/7523/14-а

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідачів в частині відмови позивачу у зарахуванні у пільговий стаж період роботи з 22 серпня 1992 року по 4 січня 1999 року за професією заливальник металу.

Скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 39/2-14 від 4 лютого 2014 року та №172/8-14 від 23 квітня 2014 року в частині відмови позивачу у зарахуванні у пільговий стаж періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 4 січня 1999 року за професією заливальник металу. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова від 28 квітня 2014 року щодо відмови ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано відповідачів зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_4 період роботи з 22 серпня 1992 року по 4 січня 1999 року за професією заливальник металу в кооперативі «Канат».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова з 26 квітня 2014 року призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заяви від 26 квітня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, відповідачі подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягнувши віку 50 років звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особа, що має пільговий стаж, передбачений Списком №1.

Рішеннями Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 39/2-14 від 4 лютого 2014 року та №172/8-14 від 23 квітня 2014 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відмова мотивована тим, що пільговий стаж позивача, який надає право на призначення такої пенсії, складає 7 років 6 місяців 13 днів. Період роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 4 січня 1999 року до такого стажу не зараховано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду і зазначив, що його пільгового стажу достатньо для призначення пільгової пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши відсутність документів, підтверджуючих проведення первинної та чергових атестацій у кооперативі «Канат», де працював позивач заливальником металу, виходили з того, що за умови ліквідації підприємства, на якому працював позивач, відсутності первинних документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць на підприємстві, свідчення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є належним та допустимим доказом підтвердження вказаного факту.

Суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками, враховуючи наступне.

Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Порядок №383), згідно з пунктом 3 якого, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Водночас, пунктом 4.5 Порядку № 383 встановлено, що якщо з 21 серпня 1992 року атестація не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

З викладеного вбачається, що Порядок №383 не передбачає можливості підтвердження факту проведення атестації робочого місця за показами свідків.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, необхідності скасування постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2015 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року і постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.