Історія справи
Постанова ВАСУ від 23.03.2016 року у справі №2а-3085/12/1470
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/42682/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кочан В.М., Мойсюк М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області до Приватного підприємства «Роксолана» про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2012 року УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по травень 2012 року в розмірі 6688,48 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012р., у задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами встановлено, що ПП «Роксолана» перебуває на обліку в УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області за період з квітня по травень 2012 року понесло витрати в розмірі 6688,48 грн.
Відповідач вказану суму заборгованості позивачу не відшкодував.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не підлягає відшкодуванню, оскільки згідно абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01.01.2005р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005р. - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.
Так, за змістом пункту 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покриваються підприємствами та організаціями.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015р. (№ 21-735а15), від 11.02.2014р. (№21-471а13), від 16.04.2013р. (№21-12а13), від 10.09.2013р. (№21-215а13), від 08.10.2013р. (№21-310а13) та від 05.06.2012р. (№ 21-167а12).
Посилання судів в цій частині на положення абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним, оскільки цим абзацом врегульовано порядок виплати пенсій окремим категоріям працівників, однак порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій ним не врегульовано.
В свою чергу такий порядок врегульовано абзацом третім підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить виключень щодо порядку відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у ПП «Роксолана» обов'язку відшкодовувати УПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсії не можна визнати обґрунтованими.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012р. у даній справі скасувати.
Позов Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області до Приватного підприємства «Роксолана» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Роксолана» на користь Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по травень 2012 року в розмірі 6688 (шість тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 48 (сорок вісім) коп.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.М. Кочан
М.І. Мойсюк