Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2016 р. м. Київ К/800/10865/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Донця О.Є.

Маслія В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Голоцвана Євгена Олександровича, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Антоненко Оксани Сергіївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Саларид", ОСОБА_5, ОСОБА_4 про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області, державних реєстраторів прав на нерухоме майно управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції в Одеській області Голоцван Є.О. і Антоненко О.С., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В., за участю третіх осіб ТОВ «Саларид» і ОСОБА_5 про скасування рішень від 27.12.2013 року № 9610083, від 22.01.2014 року за № 10179646, від 22.012014 за № 10180362, від 15.01.2015 року за №18648178 та зобов'язання внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 257863651101, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року позов задоволено частково та скасовано рішення від 27 грудня 2013 року №9610083. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року - скасовано. Прийнято нову постанову. Позов Київської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено частково. Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Голоцван Євгена Олександровича від 27 грудня 2013 року №9610083 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно у вигляді кафе, загальною площею 60, 4 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано. Рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни від 22.01.2014 року за № 10179646 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно у вигляді кафе, загальною площею 60.4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано. Рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни від 22.01.2014 року за № 10180362 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно у вигляді кафе, загальною площею 60.4 кв.м., що розташоване за адресою, АДРЕСА_1 - скасовано. Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко Оксани Сергіївни від 15.01.2015 року за № 18648178 про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Саларид» на нерухоме майно у вигляді кафе, загальною площею 60,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2013 року було визнано за ОСОБА_4 право власності на самочинне будівництво (кафе), яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції в Одеській області зареєструвати зазначене право власності.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2014 року вищенаведене рішення суду першої інстанції було скасовано та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання права власності на зазначене самочинне будівництво.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Голоцван Є.О. від 27 грудня 2013 року №9610083, на підставі вищенаведеного рішення суду першої інстанції, було зареєстровано право власності ОСОБА_4 на зазначену нерухомість.

Рішенням приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. від 22.01.2014 року за №10179646 було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на 1/2 частини вищенаведеної нерухомості.

Рішенням приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. від 22.01.2014 за №10180362 було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на 1/2 частину вищенаведеної нерухомості.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Антоненко О.С. від 15 січня 2015 року №18648178 було зареєстровано право власності ТОВ «Саларид» на зазначену нерухомість.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Голоцван Є.О. від 27 грудня 2013 року №9610083 про державну реєстрацію права власності, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2014 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2013 року, яке стало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомості (кафе) від 27 грудня 2013 року № 9610083.

При цьому, колегія суддів вказує на передчасність зазначених висновків судів та вважає за доцільне зазначити про таке.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-ІV) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться па території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.ст. 15. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка проводиться на підставі заяви власника. Іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Згідно п.п. 1. 5. 6 ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом, рішень судів, що набрали законної сили та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Щодо підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав, то вказаний закон не містить статтю певного змісту.

Утім, вирішуючи спір, суди мають виходити зі змісту положень усього Закону №1952-ІV та ст. 2 КАС України. При цьому судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим відповідно до ст. 159 КАС України.

Це означає, що у судових рішеннях судами має бути зазначено про встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; та вказано про мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Між тим, підстави з яких виходили суди, скасовуючи рішення державного реєстратора, в Законі №1952-ІV відсутні, тоді як на час його прийняття воно відповідало п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону.

Посилання судів на ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, - у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, суд вважає помилковим, оскільки у ній йде мова про внесення запис про скасування державної реєстрації у разі скасування рішення державного реєстратора, тобто про наслідки скасування.

Водночас, відповідно до Наказу Міністерства Юстиції від 12 грудня 2011 року №3502/5 "Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстр) речових прав на нерухоме майно" для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав (п.п. 2.1., 2.9.-2.11.).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що процедура скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке було набуте на підставі рішення суду, скасованого в подальшому, є подання заявником такого рішення до державного реєстратора, у даному випадку - рішення апеляційного сулу Одеської області від 26 листопада 2014 року.

Такий висновок відповідає ст. 26 Закону №1952-ІV в редакції від 01 січня 2016 року, - у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не врахували порядок скасування рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з чим помилково застосували норми матеріального права до даних правовідносин, неправомірно скасували рішення державного реєстратора від 27 грудня 2013 року № 9610083 та оскаржувані рішення нотаріуса.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Київської районної адміністрації Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову Київської районної адміністрації Одеської міської ради до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Голоцвана Євгена Олександровича, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Антоненко Оксани Сергіївни, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Саларид", ОСОБА_5, ОСОБА_4 про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: