Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2015 р. м. Київ К/800/50295/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області (далі - Управління) про скасування рішення,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И ЛА:

У серпні 2011 року ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: скасувати рішення Управління про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 14 липня 2011 року №985.

Вимоги обґрунтовано тим, що норми закону, які були застосовані відповідачем при прийнятті зазначеного рішення, а саме пункт 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин (далі - Закон №1058-IV), втратили чинність відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного сду від 20 травня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що Управлінням складено акт від 23 червня 2011 року №211 про виявлення факту порушення законодавства позивачем, а саме - несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2004 рік на ОСОБА_2

На підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-ІV прийнято рішення від 14 липня 2011 року №985 про застосування до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» фінансових санкцій в сумі 16669 грн 88 коп.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом №1058-ІV. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Управління протиправно винесло рішення від 14 липня 2011 року №985 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в строки, передбачені законодавством на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом №2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем вказаного рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року (№21-367а12), від 4 червня 2013 року (№21-170а13), від 4 лютого 2014 року (№21-458а13).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 223, статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 14 липня 2011 року №985 в сумі 16669 грн 88 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.П.Стародуб