Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/66020/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівІваненко Я.Л., Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби в Донецькій області (далі - ДПС в Донецькій області) про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що під час проходження служби в органах податковій міліції ДПС у Донецькій області отримав травму, що призвело до 60% втрати працездатності та встановлення 3 групи інвалідності у липні 2011 року, у зв'язку з чим він має право на отримання страхового відшкодування відповідно до статті 18 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII). Проте, ДПС в Донецькій області відмовила йому у направленні документів до страхової компанії з тих підстав, що гарантії встановлені статтею 18 Законом № 509-XII на нього не поширюються, оскільки він не є посадовою особою органу державної податкової служби. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд зобов'язати ДПС в Донецькій області оформити відповідно до договору страхування, укладеного 03 серпня 2011 року між ДПС України та Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі - ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»), документи для виплати страхового відшкодування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року, позов задоволено. Зобов'язано ДПС у Донецькій області оформити у відповідності до пункту 6.1.4 договору страхування від 03 серпня 2011 року СТД № 7475854, укладеного між ДПС України та ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», відповідні документи для виплати страхового відшкодування.

У касаційній скарзі ДПС в Донецькій області, порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано Закон № 509-XII та не взято до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 03 червня 1994 року № 349, якою затверджено Порядок та умови обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби ( далі - Порядок № 349). Вказує, що Закон № 509-XII розмежовує правовий статус посадових осіб державної податкової служби та осіб начальницького складу податкової міліції цієї служби.

ОСОБА_4 у запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Зазначає, що на законодавчому рівні діяльність податкової міліції як самостійного органу не врегульовано, а тому такі працівники мають право на страхові виплати, передбачені статтею 18 Закону № 509-XII.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в підрозділах податковій міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області.

З 26 липня 2011 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК від 28 липня 2013 року №439041 та посвідченням серії НОМЕР_1.

Наказом ДПС у Донецькій області від 02 серпня 2011 року №344-о майора податкової міліції ОСОБА_4 звільнено з 03 серпня 2011 року з посади старшого оперуповноваженого відділення протидії злочинам у базових галузях економіки оперативно-розшукового відділу головного відділу податкової міліції Горлівської ОДПІ за підпунктом «б» пункту 64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

08 червня 2012 року позивач звернувся до ДПС у Донецькій області із клопотанням, в якому просив оформити заяву до Української акціонерної страхової компанії «АСКА» для виплати страхового відшкодування відповідно до Порядку № 349 та договору страхування від 03 серпня 2011 року СТД №7475854.

Листом від 21 червня 2012 року за № 8735/10/04-213 відповідач відмовив йому у задоволенні заяви через те, що договір страхування від 03 серпня 2011 року СТД №7475854 стосується тільки посадових осіб органів державної податкової служби і на працівників податкової міліції його дія не розповсюджується.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що працівники податкової міліції відносяться до посадових осіб органів державної податкової служби України, а тому відповідач зобов'язаний направити документи позивача до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» для виплати страхового відшкодування.

Проте, з таким висновком погодитись неможливо.

Розділом ІV Закону № 509-ХІІ визначено обсяг повноважень та правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, які здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, визначені законодавством України (частина 4 стаття 15 Закону № 509-ХІІ).

Частиною 5 статті 15 Закону № 509-ХІІ встановлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Відповідно до статті 18 Закону № 509-ХІІ, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, посадові особи органу державної податкової служби підлягали обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності). Порядок та умови страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 509-XII у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Правовий статус таких підрозділів та їх працівників визначено розділом V Закону № 509-ХІІ.

За приписами частини 1 статті 24 Закону № 509-XII, особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Зокрема, держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (стаття 26 Закону № 509-XII).

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, із змісту наведених норм видно, що законодавець розмежовує правовий та соціальний статус посадових осіб органів державної податкової служби та осіб начальницького складу податкової міліції, права та обов'язки яких визначені окремими розділами Закону № 509-XII.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок №707), відповідно до пункту 5 якого, для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник податкової міліції повинен звернутись до органу державної податкової служби за місцем проходження служби та надати необхідні документи.

Пунктом 7 Порядку №707 встановлено, що орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, подає ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.

Можливості одночасно отримати працівником міліції страхової виплати відповідно до Порядку №349 та одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 закон не передбачає.

За таких обставин, ДПС у Донецькій області правомірно відмовило позивачу у оформленні документів для виплати страхового відшкодування, оскільки на позивача, як працівника міліції, норми статті 18 Закону № 509-ХІІ не поширюються.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової служби в Донецькій області задовольнити.

Постанову у Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної податкової служби в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Я.Л. Іваненко Д.В. Ліпський