Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ К/800/11124/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Розваляєвої Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, треті особи: Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Юшкевич Т. В., Савранська Л.В., Стовба І.Л., про визнання протиправним та скасування припису, що переглядається за касаційною скаргою Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У травні 2014 року КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Інспекція), треті особи: Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Юшкевич Т. В., Савранська Л.В., Стовба І.Л., про визнання протиправним та скасування припису від 17 квітня 2014 року № 4-3777-7-3.

Зазначали, що в період з 3 по 16 квітня 2014 року Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Підприємством, за результатами якої складено акт перевірки та винесено припис.

Посилаючись на протиправність дій Інспекції та незаконність припису, який містить загальні вказівки щодо дотримання природоохоронного законодавства України, просили визнати незаконними дії посадових осіб Інспекції щодо проведення позапланової перевірки стосовно виконання припису, наданого у ході попередньої перевірки, проведеної з 21 листопада по 4 грудня 2012 року та скасувати припис Інспекції від 17 квітня 2014 року № 4-3777-7-3.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що з 3 по 16 квітня 2014 року Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища на підставі наказу Інспекції від 2 квітня 2014 року № 531-П та направлення на перевірку Інспекції від 2 квітня 2014 року № 4-3144-7-3, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо виконання приписів, наданих у ході попередньої планової перевірки проведеної у період з 21 листопада по 4 грудня 2012 року на Підприємстві, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 16 квітня 2014 року.

17 квітня 2014 року Інспекцією винесено припис № 4-3777-7-3, яким на Підприємство покладено обов'язок: додержуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства, в тому числі умов скидання стічних вод у водні об'єкти (термін виконання - постійно); вживати заходи, щодо запобігання скидів зворотних (промивних) вод підприємства в Каховське водосховище з перевищенням нормативів ГДС (постійно); інформацію про проведення інструментально-лабораторного контролю, щодо дотримання нормативів ГДС та вжитих заходах, надавати до Інспекції (щоквартально до 20 числа місяця наступного).

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про правомірність дій Інспекції щодо проведення позапланової перевірки та винесення припису.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з таким висновком.

Абзацами 2 та 3 статті 1 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначається Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034; далі - Порядок).

Абзацом 4 пункту 3.6. Порядку встановлено, що позапланова перевірка проводиться за наявності певних обставин, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Держекоінспекції.

За правилами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до пункту 4.22. Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

При цьому, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців (пункт 4.25. Порядку).

З аналізу наведених норм вбачається, що припис Інспекції повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну їх усунення, але не більше ніж 6 місяців.

При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких Підприємство повинно дотримуватися повсякчасно на протязі всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Як вбачається з оскаржуваного припису, ним покладено на Підприємство обов'язок щодо дотримання загальним норм Закону України «Про охорону навколишнього середовища» (статті 3, 51) та частини першої статті 44 Водного Кодексу України.

Зокрема, стаття 3 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» визначає основні принципи охорони навколишнього природного середовища, а стаття 51 - екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Вказане свідчить про неприпустимість винесення припису з постійним терміном виконання та вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього.

Посилання судів на попереджувальний та рекомендаційний характер вказаних у приписі вказівок, які направлені на припинення грубих порушень вимог природоохоронного законодавства та недопущення їх в подальшій діяльності підприємства, не приймається судом до уваги, оскільки вказане спростовується сутністю такого розпорядчого документу, як припис, який є обов'язковим для виконання у визначені строки.

Викладене свідчить про протиправність прийнятого Інспекцією припису, що безпідставно залишено судами попередніх інстанцій поза увагою.

Стосовно висновку судів про обґрунтованість дій посадових осіб Інспекції з проведення перевірки, то колегія суддів погоджується з ним, оскільки вона проведена з дотримання норм чинного законодавства, що не спростовується доводами позивача.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про скасування припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 17 квітня 2014 року № 4-3777-7-3.

Ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 17 квітня 2014 року № 4-3777-7-3.

В решті - судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

Т.С.Розваляєва